З вітальним словом до присутніх виступили:
Лариса КОМАХА, директор Навчально-наукового інституту публічної служби та державного управління Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Ксенія СМІРНОВА, проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Олександр ЯРЕМА, Державний секретаря Кабінету Міністрів України;
Тарас МЕЛЬНИЧУК, постійний представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України;
Наталія АЛЮШИНА, Голова Національного агентства України з питань державної служби;
Вікторія ЯРЕМЕНКО, начальниця управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті;
Ян-Урбан САНДАЛ, професор, доктор філософії, засновник і власник Інституту доктора Яна-Урбана Сандала, Королівство Норвегія;
Тарас КІЦАК, заступник директора з науково-педагогічної роботи Навчально-наукового інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Національного університету «Львівська політехніка», кандидат наук з державного управління, доцент.
Далі учасники конференції долучилися до панельних дискусій. Так на пленарному засіданні «Публічне управління, політика національної пам’яті та розвиток громадянського суспільства в Україні» науковці з різних куточків України обговорювали такі питання як:
політика національної пам’яті: взаємодія влади і громадянського суспільства;
пошук нової мови комеморації в Україні у період російськоукраїнської війни;
публічна політика національної пам’яті в Україні: виклики сьогодення;
конструювання національної пам’яті: в тенетах контраверсійності;
Під час другої панельної дискусії «Історичний досвід українського державотворення і публічного управління: актуальні питання» науковці обговорювали, такі питання, як:
конституційний вимір українського державотворення: основні етапи;
Український громадський комітет у Празі в системі суспільних відносин ЧСР (початок 1920-х рр.);
Україна – НАТО: стратегія захисту територіальної цілісності;
комеморації російсько-української війни;
роль учителя історії у формуванні національної ідентичності молодого покоління як чинника процесу державотворення: досвід України та Республіки Польща;
державне будівництво у перші роки відновлення незалежності України (на прикладі економічної політики);
Європейська інтеграція освіти і науки України: основні досягнення, пріоритети, виклики.
Слід відмітити, що вказана конференція проходила в рамках зимової наукової школи «Цифрові технології в професійній діяльності публічних службовців».
Дякуємо колегам за запрошення!
Дописати коментар