Новини МНАУ

Вислів «Ми не успадкували землю у наших предків — ми позичили її у своїх нащадків» не тільки про екологію - таким же відповідальним має бути і сучасне аграрне виробництво. Миколаївський національний аграрний університет, відомий запровадженням і просуванням еколого- і ресурсоощадних надсучасних технологій, став ініціатором Міжнародного круглого столу «Наукове забезпечення впровадження у виробництво ресурсоощадних інноваційних технологій», який відбувся на базі університету 28 травня 2026 року у межах Міжнародного форуму «Продовольча безпека України в умовах війни і післявоєнного відновлення: глобальні та національні виміри».

Привітала учасників Міжнародного круглого столу від імені ректора МНАУ, академіка В’ячеслава Шебаніна проректорка з наукової роботи Антоніна Дробітько. «Тематика нашого круглого столу дуже важлива – вона присвячена актуальним питанням ресурсоощадних, ґрунто- і вологозахисних, екологічно доцільних агротехнологій. Саме тому тут зібралися науковці і освітяни, які присвячують своє життя і працю таким важливим напрямкам, як збереження родючості ґрунтів, забезпечення продовольчої безпеки і економічної стабільності України», - сказала у своєму вступному слові Антоніна Вікторівна.

Зі словами вітання до учасників круглого столу звернувся заступник голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Сергій Захарін. «Тема нашого круглого столу надзвичайно актуальна. Україна завжди була і залишається великою аграрною державою. І кожен з нас має реальний шанс внести пропозиції для зміцнення продовольчої безпеки. Миколаївський національний аграрний університет є одним із найбільш потужних майданчиків, де обговорюються ці питання. Дякуємо В’ячеславу Сергійовичу, колективу університету за те, що ви підтримуєте цей майданчик», - сказав Сергій Захарін і вручив Вітальну листівку від Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука Антоніні Дробітько.

Участь у роботі круглого столу взяли не тільки науковці, які представляли Подільський державний університет, Сумський державний університет, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, НУБіП України, Центральноукраїнський національний технічний університет, ІКОСГ НААН України, а й радник Інституту Тоні Блера (Велика Британія) Прентіс Еверетт, менеджер з економічного відновлення Південного регіону Представництва Данської ради у справах біженців (DRС) в Україні Євгеній Килименний, професор, академік НААН України Анатолій Головко, науковий співробітник Національного центру дослідження та виробництва насіння (Республіка Молдова) Максим Прозоровський, старший науковий співробітник відділу біоресурсів та технологій Чеського університету природничих наук у Празі (Чеська Республіка) Єлизавета Черних та багато інших.

Міжнародний круглий стіл надав можливість науковцям обговорити різні технології обробітку землі (MZURI Pro-Till, No-Till, Strip-Till), засоби захисту рослин, приклади розвитку сільського господарства на прифронтових територіях тощо і був корисним обміном думками, розширенням наукових контактів і можливої співпраці. 

13 травня 2026 року відбувся тематичний круглий стіл «Організація освітнього процесу в Україні в умовах воєнного стану» в межах програми VI Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Світ дидактики: дидактика у сучасному світі». Модераторами заходу виступили Людмила Калініна та Владислав Нідзієв.

У роботі круглого столу взяв участь Вячеслав Курепін, доцент кафедри методики професійного навчання МНАУ, з доповіддю «Забезпечення безперервності освітнього процесу у МНАУ в умовах воєнного стану», в якій було висвітлено актуальні питання організації освітнього процесу, використання дистанційних технологій навчання, забезпечення академічної стабільності та адаптації освітнього середовища до викликів воєнної години.

Доповідь наголосила на важливості безперервності навчання та її значущості для ефективної організації освітнього процесу у МНАУ.

5 травня 2026 року здобувачі вищої освіти обліково-фінансового факультету Миколаївського національного аграрного університету взяли участь як слухачі у круглому столі на тему «Інтеграція практик реалізації політики безбар’єрності університетом, громадою та громадським сектором».

Захід відбувся у межах другого етапу освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів» та став важливою платформою для обговорення сучасних підходів до формування інклюзивного середовища, розвитку партнерства між закладами освіти, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Участь у круглому столі надала можливість здобувачам вищої освіти ознайомитися з кращими практиками впровадження політики безбар’єрності, розширити розуміння принципів доступності та рівних можливостей, а також усвідомити роль молоді у формуванні відкритого та інклюзивного суспільства.

Захід реалізовано у межах Всеукраїнської освітньо-інформаційної кампанії «Держава без бар’єрів» і спрямовано на популяризацію Миколаївського національного аграрного університету як провідного закладу вищої освіти, сучасного науково-освітнього центру та активного учасника розвитку безбар’єрного середовища.

24 квітня 2026 року на кафедрі українознавства та суспільних наук Миколаївського національного аграрного університету відбувся круглий стіл «Чорнобиль: історична пам’ять і сучасні виклики безпеки». Захід об’єднав здобувачів вищої освіти різних спеціальностей навколо осмислення однієї з найтрагічніших подій сучасної історії - Чорнобильської катастрофи - та її впливу на сьогодення і майбутнє.

Робота круглого столу проходила у трьох тематичних блоках, що дозволило комплексно розглянути історичні, безпекові та перспективні аспекти розвитку Чорнобильської зони.

Блок І «Історична ретроспектива» був присвячений аналізу подій 26 квітня 1986 р. та їх наслідків. Учасники зосередили увагу на проблемах замовчування інформації та недоліках радянської системи управління кризами. Зокрема, Артем Ловчиєв (група Ен1/2) представив доповідь про вплив цензури на перебіг евакуації населення, Артем Настенко (група Ен1/2) розкрив трансформацію чорнобильського наративу у культурі, а Владислав Топор (група Ен1/2) акцентував на важливості збереження свідчень ліквідаторів у цифрову епоху.

Блок ІІ «Сучасні виклики безпеки» був зосереджений на актуальних загрозах, пов’язаних із ядерною безпекою в умовах сучасних геополітичних викликів. Ярослав Ставніченко (група Ен1/1) проаналізував ризики ядерного тероризму у контексті подій 2022 р., Максим Арнаут (група Ен1/1) представив технічні аспекти функціонування Нового безпечного конфайнменту, а Денис Козирєв (група Ен1/1) звернув увагу на транскордонні радіологічні ризики. Також Лера Єрьоміна (група Ен1/1) розглянула питання юридичної відповідальності за ядерний екоцид, а Олександр Вербицький (група Ен1/1) висвітлив сучасні підходи до кіберзахисту та фізичної безпеки атомних електростанцій.

Блок ІІІ «Горизонт 2050: Чорнобильська зона у контексті Європейського зеленого курсу» окреслив перспективи розвитку територій зони відчуження. Інна Вовченко (група Ф1/1) презентувала ідеї створення хабу відновлюваної енергетики, Дар’я Петришина (група Б3/1) розкрила потенціал біосферного заповідника як наукової лабораторії, а Єлізавета Федчерова (група Б1/1) представила інноваційні підходи до цифрового збереження культурної спадщини. Олександр Гулак (група Б3/1) порушив питання розвитку «зеленого» водню, а Іван Ворожбит (група Б3/1) проаналізував можливості майбутнього господарського використання окремих територій зони.

Наукове керівництво роботою здобувачів здійснювала доцент кафедри українознавства та суспільних наук Ганна Побережець.

Захід пройшов в атмосфері активної дискусії, сприяв формуванню міждисциплінарного бачення проблем ядерної безпеки, екології та історичної пам’яті, а також засвідчив високий рівень підготовки здобувачів вищої освіти та їхню зацікавленість у дослідженні актуальних викликів сучасності. 

22 квітня 2026 року на факультеті агротехнологій  відбувся круглий стіл «Чорнобиль: історична пам'ять і сучасні виклики безпеки», метою якого було вшанування пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, осмислення її тривалих наслідків та обговорення актуальних питань забезпечення безпеки в сучасних умовах. Захід організовано науково-педагогічними працівниками кафедри землеробства, геодезії та землеустрою – доценткою Тетяною Манушкіною, старшими викладачами Юрієм Задорожнім та Ігорем Бульбою.

У засіданні круглого столу взяли участь здобувачі вищої освіти третього курсу факультету агротехнологій та груп Г1/1, АМН 1/1. Здобувачі Ярославна Гурова, Артем Огар, Олександр Восков, Даніїл Ласний і Ніколь Ігнатьєва підготували змістовні доповіді, презентації та взяли активну участь у дискусії, демонструючи високий рівень обізнаності та зацікавленості у питаннях екології та радіаційної безпеки.

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС – однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Події 1986 року стали наслідком проведення небезпечного експерименту з грубими порушеннями вимог безпеки. Через приховування інформації світова спільнота дізналася про трагедію лише через кілька днів, а населення тривалий час залишалося без належного захисту.

Ми вшановуємо пам’ять понад 600 тисяч ліквідаторів, які ціною власного здоров’я та життя зупинили поширення радіації. Сьогодні їхню справу продовжують українські енергетики, які навіть в умовах війни забезпечують стабільну роботу ядерної інфраструктури та запобігають новим загрозам.

Чорнобильська катастрофа стала трагічним уроком для всього світу, продемонструвавши небезпеку безвідповідального управління та замовчування ризиків. Нині питання ядерної безпеки знову набуває особливої актуальності у зв’язку з воєнними діями та загрозами для стратегічних об’єктів, зокрема окупацією Чорнобильської зони у 2022 році та ризиками для Запорізької АЕС. Важливим етапом підвищення безпеки стало введення в експлуатацію у 2019 році Нового безпечного конфайнмента – унікальної інженерної споруди, створеної за підтримки міжнародних партнерів, яка забезпечує довгостроковий захист і мінімізацію екологічних ризиків. Водночас сучасні виклики залишаються серйозними: атаки на критичну інфраструктуру свідчать про необхідність консолідації міжнародних зусиль для гарантування ядерної та екологічної безпеки.

Під час роботи круглого столу учасники обговорили причини та наслідки аварії, вплив радіаційного забруднення на довкілля. Проведення такого заходу сприяє формуванню екологічної свідомості молоді, історичної пам’яті про трагедію Чорнобиля та героїчний подвиг ліквідаторів аварії, розуміння важливості дотримання принципів безпеки та усвідомлення відповідальності за збереження довкілля.

23 квітня 2026 року в Миколаївському національному аграрному університеті проведено Міжнародний круглий стіл «Інновації біотехнології рослин: освіта, наука, виробництво», приурочений до першого року роботи на факультеті агротехнологій Проблемної навчально-наукової лабораторії біотехнології рослин та агроекології і Міжнародного дня ДНК.

З вітальними словами на засіданні Міжнародного круглого столу виступили:

Дробітько Антоніна Вікторівна, докторка сільськогосподарських наук, професорка, проректорка з наукової роботи Миколаївського національного аграрного університету;

Петренко Вадим, викладач, науковий співробітник, магістр бізнес-адміністрування Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина);

Байсен Іон, доцент кафедри агрономії та екології Технічного університету Молдови (Республіка Молдова);

Карпенко Микола Дмитрович, начальник Навчально-практичного центру із освіти Миколаївського національного аграрного університету:

Гамаюнова Валентина Василівна, докторка сільськогосподарських наук, професорка, завідувачка кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Миколаївського національного аграрного університету;

Федорчук Михайло Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ґрунтознавства та агрохімії Миколаївського національного аграрного університету.

Модератором круглого столу виступила доцентка кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Манушкіна Тетяна Миколаївна.

На пленарному засіданні Міжнародного круглого столу наукові доповіді представили:

Чубур Вікторія, доктор філософії, науковий співробітник відділу біоресурсів і технологій (BRT), керівник BRT-лабораторії, факультет тропічних сільськогосподарських наук Чеського університету природничих наук у Празі (Чеська республіка), «Розробка біотехнологій переробки  рослинних решток на біогаз»;

Хомут Володимир Петрович, директор ФГ «Агролайф» Миколаївського району Миколаївської області, «Виробничі аспекти біотехнології рослин»;

Моргун Ольга Анатоліївна, директор Миколаївської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Ковальчук Тетяна Миколаївна завідувачка відділу молекулярно-генетичних досліджень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, «Полімеразна ланцюгова реакція в режимі реального часу - сучасний метод для визначення генно- модифікованих  рослинних ДНК»;

Курішко Анна Василівна, завідувачка відділу якості насіння та якості зерна ДУ «Миколаївська випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби», «Фітосанітарний скринінг насіннєвого матеріалу як інструмент забезпечення біотехнологічного потенціалу: від лабораторії до виробництва»;

Петренко Світлана Олександрівна, кандидат сільськогосподарських наук, доцентка, здобувачка наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, «Інтеграція мікроводоростей у біотехнології рослин: від лабораторії до агровиробництва»;

Троїцький Михайло Олександрович, дослідник з агрохімії і ґрунтознавства ТОВ «Науково-дослідний центр «Афіна Паллада», «Цитометричні дослідження у практиці селекційної роботи із поліплоїдними гібридами рослин»;

Шевченко Катерина Андріївна, здобувачка вищої освіти Миколаївського національного аграрного університету, «Розробка біотехнології одержання садивного матеріалу лавандину в умовах in vitro»;

Манушкіна Тетяна Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук, доцентка кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Миколаївського національного аграрного університету, «Дослідницькі методи навчання та викладання біотехнології рослин у Миколаївському національному аграрному університеті».

Проведення Міжнародного круглого столу стало важливою платформою для змістовної наукової дискусії та ефективної взаємодії між представниками освіти, науки й виробництва. У ході обговорення учасники окреслили сучасні тенденції розвитку біотехнології рослин, обмінялися практичним досвідом впровадження інноваційних рішень та визначили перспективні напрями спільних досліджень. Особливу цінність заходу становило поєднання фундаментальних наукових підходів із прикладними аспектами агровиробництва, що сприяло формуванню комплексного бачення розвитку галузі в умовах кліматичних викликів та післявоєнного відновлення України. Активна участь міжнародних партнерів підкреслила відкритість до співпраці та інтеграцію в європейський науковий простір. У результаті дискусії було досягнуто домовленостей щодо подальшого розвитку наукових контактів, реалізації спільних проєктів, а також посилення ролі біотехнологій у підготовці висококваліфікованих фахівців. Проведений захід підтвердив, що міждисциплінарна взаємодія є важливим чинником розвитку сучасної аграрної науки та впровадження інновацій у виробництво.