Новини МНАУ

    До порядку денного засідання були включені питання застосування СДН Moodle МНАУ в організації освітнього процесу викладачами кафедри, на чому у своїй доповіді наголосив завідувач кафедри Михайло Гиль. Досвідом організації виховного процесу в роботі куратора поділилася доцентка Алла Бондар.

    Функціонал і структуризація навчального й наукового, довідкового матеріалу для студентської молоді, застосування зворотного зв’язку, облік роботи й комунікація зі здобувачами – це той край необхідний сегмент роботи викладача, який в умовах змішаного формату організації освітнього процесу допомагає і викладачам, і студентам бути в процесі, здійснювати своє призначення навіть у ці непрості часи. А демократизація форм й методів виховного процесу, його різна векторна спрямованість дозволяють молоді відчувати задоволення від навчання в університеті і формуватися як особистість.

    Тож час, відведений на зібрання, викладачі кафедри використали з користю та обмінялися досвідом для організації наступних заходів.

Під час зустрічі першокурсники мали можливість поглибити свої знання про правила безпечної поведінки в умовах мінної небезпеки, дізнатися про потенційні загрози, пов’язані з вибухонебезпечними предметами, та важливість дотримання рекомендацій фахівців.

Особливу увагу було приділено алгоритму дій у разі виявлення підозрілих предметів: не наближатися до них, не торкатися та не переміщувати їх, а також повідомляти про знахідку відповідні служби.

Проведення таких заходів є надзвичайно важливим, особливо в умовах повномасштабної війни, коли знання правил мінної безпеки можуть врятувати життя та здоров’я.

Миколаївський національний аграрний університет висловлює вдячність представникам ГО «Десяте квітня» за проведення важливого просвітницького заходу, турботу про безпеку молоді та формування відповідального ставлення до власного життя й життя оточення.

Зустріч було організовано старшим викладачем кафедри публічного управління та адміністрування і міжнародної економіки Наталією Галунець з метою розширення світогляду здобувачів вищої освіти, ознайомлення з історико-культурною спадщиною рідного краю та поглиблення розуміння ролі культурно-просвітницьких ініціатив у розвитку територіальних громад.

Під час тематичної лекції Віктор Задирака, науковий співробітник Миколаївського музею суднобудування і флоту, розповів студентам про історію виникнення та різноманітність шевронів, їх символічне значення й особливості використання. Окрему увагу було приділено нарукавним знакам Державної прикордонної служби України, їхній символіці та ролі у збереженні військових традицій й історичної пам’яті.

Практичним продовженням зустрічі став творчий майстер-клас із виготовлення шевронів, під час якого студенти мали можливість власноруч створити символічні нарукавні знаки, проявити творчі здібності та закріпити отримані знання.

Для кафедри публічного управління та адміністрування і міжнародної економіки важливим напрямом освітньої діяльності є поєднання теоретичної підготовки студентів із практичним ознайомленням з діяльністю установ, що сприяють збереженню культурної спадщини, розвитку туризму та формуванню позитивного іміджу територіальних громад.

Відвідування Туристично-інформаційного центру дозволило майбутнім фахівцям поглибити розуміння значення історико-культурних ресурсів для розвитку туристичної привабливості Миколаєва, збереження локальної ідентичності та реалізації ініціатив у сфері місцевого і просторового розвитку.

Такі заходи є важливою складовою практикоорієнтованого навчання, сприяють формуванню громадянської свідомості, розвитку творчого мислення та усвідомленню ролі публічного управління, туризму й менеджменту у забезпеченні сталого розвитку територій.

Кафедра публічного управління та адміністрування і міжнародної економіки висловлює щиру вдячність працівникам Туристично-інформаційного центру м. Миколаєва та Віктору Задираці за змістовну зустріч, цікаву розповідь і можливість отримати нові знання та практичний досвід!

У межах тематичної секції «Якість вищої освіти: система неперервної освіти, підготовки і підвищення кваліфікації професійних кадрів» було представлено наукову розробку «Викладач як модератор культури академічної доброчесності в сучасному освітньому середовищі».

Проблематика конференції є особливо актуальною в умовах трансформації вищої освіти, коли важливого значення набувають професійна компетентність викладача, формування етичних принципів освітньої взаємодії та утвердження цінностей академічної доброчесності. Доповідачка наголосила, що саме викладач відіграє важливу роль у створенні освітнього середовища, заснованого на довірі, відповідальності, повазі до інтелектуальної праці та дотриманні принципів академічної етики.

Участь у науково-практичних заходах такого рівня сприяє обміну досвідом, обговоренню актуальних викликів сучасної освіти та пошуку ефективних підходів до підвищення якості підготовки майбутніх фахівців.

Основну увагу учасників було зосереджено на цифровій трансформації бухгалтерської професії, застосуванні штучного інтелекту в обліку й аудиті, розвитку професійних компетентностей та вдосконаленні фінансової звітності відповідно до міжнародних вимог.

Практичний інтерес становила доповідь доктора економічних наук, професора, декана факультету обліку та податкового менеджменту КНЕУ імені Вадима Гетьмана Миколи Бондара «Цифрова трансформація обліку й аудиту: виклики практики та орієнтири для вищої освіти». Доповідач наголосив на необхідності поєднання фундаментальної фахової підготовки з розвитком цифрових компетентностей, аналітичного мислення та професійного судження майбутніх бухгалтерів і аудиторів.

Важливими були також питання адаптації звітності зі сталого розвитку до законодавства Європейського Союзу, висвітлені у доповіді доктора економічних наук, професора Державного університету «Житомирська політехніка» Сергія Легенчука. У межах конференції розглядалися сучасні підходи до внутрішнього контролю, аудиту, податкового комплаєнсу та застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.

Участь у конференції сприяла поглибленню професійних знань науково-педагогічних працівників кафедри та ознайомленню з актуальними вимогами до підготовки фахівців з обліку і оподаткування. Розглянуті питання є важливими для оновлення змісту освітніх компонентів, удосконалення навчально-методичного забезпечення та посилення практичної спрямованості освітнього процесу.