Новини МНАУ

Не встигли влягтися враження від Міжнародного Дня поля, що відбувся 29 травня 2026 року, а в Миколаївському національному аграрному університеті вже готуються до Міжнародного Дня поля-2027. У межах підготовки до цього заходу 25 червня 2026 року ректор МНАУ, академік В’ячеслав Шебанін зустрівся з представниками Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Зустріч відбулася на Інноваційному полігоні з трансферу сучасних технологій в АПК МНАУ. В’ячеслав Сергійович подякував Селекційно-генетичному інституту – Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення за давнє партнерство, співпрацю і участь у такому важливому селекційному заході, як Міжнародний День поля. Було обговорено перспективні напрямки співпраці у межах підготовки до Міжнародного Дня поля-2027.

Також представники Селекційно-генетичного інституту НЦНС за участі директора ННПЦ МНАУ Миколи Карпенка відібрали зразки  зернових колосових культур для подальшої селекційної роботи.

З 24 червня 2026 року на полях Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету розпочався збір врожаю, що стане вінцем багатомісячної праці науковців і здобувачів вищої освіти університету. Але й зараз не менш відповідальний етап – жнива, коли на рахунку - кожний погожий день, аби не втратити якість врожаю! Тож зрозуміло, чому ректор університету, академік В’ячеслав Шебанін вирішив особисто ознайомитися з ходом зернозбиральної кампанії.

Головною метою візиту на поля очільника університету було не тільки побачити проведення робіт, а й поспілкуватися з комбайнерами. Розмову з механізаторами В’ячеслав Сергійович розпочав з питань: чи є проблеми, чи достатньо комфортні умови роботи, чи всього вистачає? І отримав тільки позитивні відгуки: працювати на першокласній університетській техніці CLAAS та NEW HOLLAND – одне задоволення, комбайнери ні в чому не відчувають нестачі, університет їх всім забезпечує – від палива для техніки до смачних обідів.

«Хочу сказати: молодці, наші комбайнери! Я дуже їм вдячний за їхню працю! І дуже вдячний Миколі Дмитровичу Карпенку, директору ННПЦ», - поділився очільник Миколаївського НАУ.

Збирання врожаю-2026 університет розпочав з ячменю озимого. Як розповів В’ячеслав Шебанін, дуже добре цього року показав себе сорт «Сандра» чеської селекції та український сорт «Дев’ятий вал». Але про врожайність В’ячеслав Сергійович не поспішає говорити: «Ось коли підіб’ємо підсумки всієї зернозбиральної кампанії, тоді буде відомо дані щодо врожайності».

Ректор МНАУ переконаний, що цьогоріч у зборі врожаю надійне плече університету підставив стратегічний партнер і давній друг Юрій Кормишкін, власник групи сільськогосподарських компаній «ПАЕК», який надав автівки для вивозу врожаю і зернозберігальні потужності (елеватор БВБ). Без допомоги Юрія Анатолійовича МНАУ зіткнувся б із проблемами, які в наш час нелегко вирішити. Але надійність притягує надійність: МНАУ завжди виконує свої зобов’язання, тож і друзі у нього до пари!

Найближчі тижні на співробітників Навчально-науково-практичного центру МНАУ та здобувачів вищої освіти, які проходять тут виробничу практику, очікує справжня спекотна пора: після ячменю озимого настане час збирання ріпаку, а потім – й пшениці. Ми переконані, що Миколаївський національний аграрний університет не втратить жодної зернинки, а врожай буде відмінної якості!   

17 червня 2026 року в Зеленій аудиторії Навчально-науково-практичного центру МНАУ відбулася робоча зустріч у межах трирічної співпраці університету з ВГО «Українська горіхова асоціація». Проректорка з наукової роботи МНАУ Антоніна Дробітько, науково-педагогічні працівники факультету агротехнологій, фермери мали змогу обговорити з президентом Української горіхової асоціації Геннадієм Юдіним, віце-президентом Асоціації Олексієм Зеленьком та керівником розсадника «Мигдалеві сади» Валерієм Буровим проблеми розвитку промислового мигдальництва в Україні.

Представники Української горіхової асоціації переконані: мигдаль – це дуже перспективна культура для нашої країни. Сьогодні Україна є 100% нетто-імпортером мигдалю, і щорічно обсяги імпорту тільки зростають. В Україні не було промислових мигдалевих садів, допоки за справу не взявся Миколаївський НАУ – у тісній співпраці з Українською горіховою асоціацією та розплідником «Мигдалеві сади».

«Колекційний плодовий сад Миколаївського національного аграрного університету був створений за ініціативою ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна, і перша культура, яка була висаджена у грудні 2024 року, - це саме мигдаль. Ми маємо в колекції 6 самоплідних сортів іспанської селекції», - зазначила проректорка з наукової роботи МНАУ Антоніна Дробітько.

Оцінюючи перспективи розвитку мигдальництва в Україні, президент Української горіхової асоціації Геннадій Юдін акцентував на важливості співпраці з МНАУ.

«Миколаївський національний аграрний університет – це перший університет, де закладена перша промислова ділянка мигдалю. Ми ще не мали з мигдалем промислових садів. Тому у 2024 році ми приїхали сюди, заклали свої перспективні мигдалеві саджанці для того, щоб можна було бачити в динаміці ріст і вирощування мигдалю на базі вже промислових садів. Відпрацювання технологічної схеми вирощування мигдалю в промисловому саду – це дуже важливо, тому ми дуже дорожим цією співпрацею з університетом», - зауважив Геннадій Олександрович.

Українська горіхова асоціація приділяє мигдалю велику увагу, оскільки ця культура в умовах сьогодення – збільшення посушливості клімату, зменшення опадів – є надзвичайно виносливою і продуктивною, каже віце-президент Асоціації Олексій Зеленько. «Для фермерів мигдаль може стати навіть основою їхнього добробуту – в урожайності, реалізації продукції і т.д. Ми вирощуємо посадковий матеріал цієї культури. Базовий розсадник сертифікований, іспанські сорти PENTA, MAKAKO, LAURANNE зареєстровані в Державному реєстрі сортів рослин, які придатні для поширення в Україні», - сказав Олексій Анатолійович.

У захваті від побаченого залишився і Валерій Буров, адже у мигдальному саду МНАУ висаджені саджанці з його розсадника «Мигдалеві сади». 

«Стан дерев дуже задовільний, він перевищив всі мої очікування. За європейською технологією ми використовуємо підщепу GF 677, яка розширює можливості вирощування цієї культури у різних зонах України – це єдина підщепа, яка сумісна з усіма ґрунтами. Вона дуже класно працює, в цьому можна переконатися, подивившись на будь-яку рослину», - сказав Валерій Леонідович і показав, як проводити першу зелену обрізку.

Мигдальництво – це нова справа для України, і торувати шлях – це завжди непросто. Але науковці Миколаївського НАУ успішно вже йдуть цим шляхом, тож завжди готові допомогти порадами українським фермерам, які приймуть рішення працювати на перспективу.

    Здобувачі вищої освіти факультету агротехнологій Миколаївського національного аграрного університету у рамках проходження навчальної практики з рослинництва провели комплексні дослідження на полях Навчально-науково-практичного центру МНАУ.

    Практичне заняття стало важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, адже дозволило студентам закріпити отримані теоретичні знання безпосередньо в польових умовах.

17 квітня 2026 року професор кафедри виноградарства та плодоовочівництва М.О.Самойленко провів виїзне практичне заняття з дисципліни «Виноградарство та ампелографія» для здобувачів вищої освіти факультету агротехнологій четвертого року навчання. Заняття відбулося в умовах Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету.

Під час практичної роботи студенти безпосередньо долучилися до закладання сучасного виноградника. Було виконано комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на правильну підготовку площі, розміщення садивного матеріалу та дотримання технологічних вимог щодо створення промислових насаджень винограду.

Сертифіковані саджанці кращих столових і технічних сортів винограду були надані Інститутом виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова, що дозволило забезпечити високий рівень сортової якості закладених насаджень та відповідність сучасним вимогам галузі.

Реалізація даного проєкту сприятиме підвищенню якості науково-освітньої підготовки здобувачів вищої освіти та формуванню практичних навичок роботи в умовах реального виробництва. Окрім того, створений виноградник стане експериментальною базою для подальших досліджень з оптимізації сортового складу винограду для умов південного регіону України та впровадження інноваційних технологій у виноградарстві. 

Здобувачі вищої освіти Миколаївського НАУ мають можливість ще в процесі навчання опановувати новітні аграрні технології завдяки надсучасній матеріально-технічній базі університетського Навчально-науково-практичного центру. Минулого тижня на базі ННПЦ впродовж двох днів пілот компанії DRONE AGROFLOT Володимир Захарчук провів майстер-клас для здобувачів академічних груп Г 1/1 та М 4/2 з керування агродроном Agras T50, який влітку був переданий МНАУ засновником ФГ «Золота рибка» Миколою Гадицьким. У заході взяли участь директор ННПЦ Микола Карпенко, завідувач кафедри тракторів та сільськогосподарських машин, експлуатації і технічного сервісу Василь Грубань, старший викладач кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Ігор Бульба та майстер виробничого навчання Олег Тима.

Підготовка сучасного фахівця-аграрія, затребуваного на ринку праці, нездійсненна без міцної матеріально-технічної бази, яка надасть можливість здобувачам вищої освіти перевіряти отримані в аудиторіях теоретичні знання на практиці. Саме таку ідею – інтеграція науки, освіти і виробництва – закладав ректор Миколаївського національного аграрного університету, академік В’ячеслав Шебанін, ініціюючи створення Навчально-науково-практичного центру. І Центр не зупиняється в своєму розвиткові – тут формується і розвивається молодий горіхово-кісточковий сад.

Наприкінці 2024 року поблизу Навчально-науково-виробничої пасіки на одній з локацій ННПЦ МНАУ було висаджено мигдаль, який став початком майбутнього горіхово-кісточкового саду. Наприкінці 2025 року роботи продовжилися.

«За ініціативою ректора університету В’ячеслава Шебаніна, рішенням вченої ради і ректорату університету було прийнято рішення закласти навчально-дослідний сад. Ці роботи розпочалися минулого року, цього року ці роботи продовжені. На даний момент тут висаджено біля 20 порід горіхових і кісточкових культур.

Мета закладення саду – для того, щоб давати практичні навички нашим майбутнім спеціалістам, де б вони освоювали сучасні технології формування саду, запилення цих культур, мікро- і макроживлення, системи захисту рослин, системи зрошення (краплинного та інші системи). Окрім того, наші вчені будуть тут проводити свої дослідження щодо адаптації сортів і гібридів до умов Південного степу України», - розповів директор ННПЦ Микола Карпенко.

Вишня, черешня, алича, персик, фундук різних сортів – понад тисячу саджанців для горіхово-кісточкового саду передали давні партнери університету, найкращі господарства області, які займаються розсадництвом, - ПрАТ «Підгур`ївське» та ТОВ «Богданівський плодорозсадник», а також розсадник «Мигдалеві сади» (ФОП Буров В.Л.). На підприємствах «Підгур`ївське» та «Богданівський плодорозсадник» створені філії кафедри виноградарства та плодоовочівництва МНАУ, проводяться практичні заняття для здобувачів вищої освіти в умовах виробництва. А тепер завдяки їх спонсорській допомозі у вигляді саджанців розширяться й можливості університету.

«Ми хочемо зробити платформу по вирощуванню кісточкових культур. Не просто сад, а платформу. Це буде сортовивчення, елементи технологій, формування, схема посадки, транспортабельність, зберігання… Ми хочемо представити моделі на різному рівні. Наприклад – підготовка ґрунту, посадка, формування молодих рослин, обрізування дерев, які вступили в плодоношення. Якщо буде модель, то можна показати сад, наприклад, (віком) 20-30 років протягом 2-3 років – як він переходить від землі до старіння», - каже професор кафедри виноградарства та плодоовочівництва Микола Самойленко.

Здобувачі вищої освіти четвертого курсу факультету агротехнологій під керівництвом професора Миколи Самойленка вже доклали зусиль для того, щоб сад зростав, - вони взяли безпосередню участь у розбивці саду, а потім і у висадці саджанців.

Станом на зараз майбутнім горіхово-кісточковим садом зайнято півтори гектари землі Навчально-науково-практичного центру. І перспективи він має прекрасні – і в зростанні, оскільки є садозахисні насадження і студентська молодь, яка під керівництвом досвідчених викладачів догляне молоді дерева, і в плодоношенні, бо поряд знаходиться пасіка, і в розширенні.

«Наступного року ми ще закладемо тут виноградники. Також є домовленість із Інститутом виноградарства і виноробства ім.В.Є.Таїрова – вони дадуть саджанці нам на випробування для вивчення адаптивних характеристик, для того, щоб ми могли рекомендувати ці сорти для впровадження в нашому регіоні, і, крім того, навчати студентів практичного вирощування, отримання врожаю. А науковці будуть відпрацьовувати теми, пов’язані з живленням, з переходом на біологічний захист і тому подібне», - сказав директор ННПЦ Микола Карпенко. 

Пройшовши певний шлях розвитку, ННПЦ МНАУ сьогодні повністю забезпечує ефективну інтеграцію аграрної освіти та науки з виробництвом, про що свідчать результати збору цьогорічного врожаю ранніх зернових культур, про які йшла мова в інтерв’ю  ректора.

«Наш університет найкращий, тому що він наочно доводить ефективність поєднання освіти, науки та виробництва. Адже ми, як казав класик, сіємо зерно золоте в прямому і переносному сенсі - одночасно здійснюємо підготовку сучасних аграріїв, які володіють всіма доступними знаннями та інструментами для реагування на виклики сьогодення, і вирощуємо гарні врожаї навіть в умовах посухи завдяки впровадженню сучасних інноваційних технологій. І як результат - цього року врожайність озимих ячменю, пшениці і рапсу на полях ННПЦ була на 30-40% вищою за середньо обласну», - каже В’ячеслав Шебанін.

Що з себе представляє ННПЦ МНАУ, які виклики йому довелося долати цього літа, які є плани вже на цю осінь, - читайте в нашому матеріалі.

Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в АПК

Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в АПК, створений за ініціативи університету закладами вищої освіти, науково-дослідними інститутами НААН та підприємствами України, розміщений на полях Навчально-науково-практичному центру МНАУ, - єдиний такий в Україні. Саме тут, у кліматичних умовах південного степу, що останні кілька років вражають своєю екстремальністю, проходять випробовування сорти та гібриди сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин, біо- і нанопрепарати, добрива, технічні новинки, надані як вітчизняними селекційними центрами і компаніями, так і зарубіжними виробниками.

Саме тут Миколаївський НАУ вже 14 років поспіль проводить Міжнародний День поля, який перетворився на Міжнародний форум. Попри повномасштабну війну, цього року День поля був масштабним – у межах Міжнародного форуму «Продовольча безпека в період війни і післявоєнного відновлення: глобальні та національні виміри», який відбувся 29-30 травня 2025 року, Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в АПК прийняв понад 2 тисячі відвідувачів, було представлено 117 компаній, з-поміж яких понад 80 – зарубіжних, світова колекція сучасних аграрних дронів. 

Така зацікавленість цілком зрозуміла – попри складні часи для України, Інноваційний полігон не зупиняється у своєму розвитку. Для прикладу: якщо у 2016 році на Дні поля тут було представлено 168 сортів пшениці та ячменю і 136 гібридів соняшнику, то цього року - 397 сортів та гібридів різних польових культур вітчизняної та зарубіжної селекції!

«У Миколаївському національному аграрному університеті за ініціативи ректора університету, академіка В’ячеслава Шебаніна створено 14 демонстраційних полігонів, - розповідає проректорка з наукової роботи МНАУ, докторка сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Дробітько. -  Найбільший з них - полігон зернових колосових культур: цього року в колекції знаходиться 278 сортів не тільки селекційних центрів України, а й зарубіжжя. Також є демонстраційний полігон технічних культур, на якому зібрано понад 50 гібридів соняшнику та 49 гібридів ріпаку, демонстраційний полігон зернобобових культур з 9 сортами гороху та 7 сортами сої, демонстраційний полігон кукурудзи, на якому представлено 7 гібридів кукурудзи. Є демонстраційний полігон нішевих культур з 12 різними видами, а також бавовник. Є тут фундуковий та мигдалевий сади, представлені овочеві та інші сільськогосподарські культури».

ННПЦ впевнено крокує в ногу з часом – всі поля Центру оцифровані, і їх обробка «розумною» сучасною технікою відбувається точно, в строки та екологічно. До речі, оновленню парку техніки ректор університету В’ячеслав Шебанін як ефективний менеджер, приділяє значну увагу. За словами Антоніни Дробітько, тільки минулого року на оновлення матеріально-технічної бази було спрямовано понад 33 млн. грн. Зокрема, було закуплено новий комбайн Claas Tukano, другий посівний комплекс точного висіву MZURI Pro-Til, новий трактор John Deere і інше обладнання, не враховуючи посівний матеріал сучасних сортів, гібридів, засоби захисту рослин, біопрепарати.

Коли навіть проблема дає поштовх для розвитку

Кілька років тому група науковців університету розробила і впровадила інноваційний проєкт «Сучасне зрошення земель Навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ» на площі 277 га. Про цей проєкт і проблемну ситуацію, в якій опинився ННПЦ, розповів його директор Микола Карпенко.

«Розроблений науковцями інноваційний проєкт зацікавив відому американську компанію «Монсанта» ("Байер"), що відповідно до укладених договорів інвестувала в будівництво напірного водогону (5 км) та придбання 2-х сучасних дощувальних машин Lindsay Zimmatic. За кошти Європейського Союзу було введено другу чергу сучасного дощувального зрошення площею 120 га. Українське представництво ізраїльської компанії Irrigator надало для випробовування обладнання системи крапельного зрошення. Але цього року через реформування галузі меліорації в Україні ми залишилися без води вперше за 56 років існування Південно-Бузької зрошувальної системи. До цього система працювала без збоїв, ми отримували гарні врожаї», - каже Микола Карпенко.

Здавалося, що в такій ситуації можна зробити? У Навчально-науково-практичному центрі за підтримки ректора В’ячеслава Шебаніна знайшли вихід – реанімували закинуту років двадцять тому попередніми орендаторами цієї землі свердловину, і вже з початку липня овочеві культури, які під час навчальної та виробничої практик, вивчаючи агротехнології і впроваджуючи їх у життя, здобувачі вищої освіти вирощують для Центру громадського харчування університету, отримали таку необхідну воду. Так, цього року врожай овочів не буде таким щедрим, як у попередніх роках. Але вже наступного року ННПЦ буде мати певну «водну автономію» від погодних умов чи інших обставин.

Додамо, що є в цьому і певний виховний момент – на життєвому прикладі. Здобувачі вищої освіти Миколаївського НАУ знали про проблему, що виникла, і побачили, як вона була вирішена, переконавшись, що з будь-якої ситуації треба шукати вихід, і він обов’язково знайдеться, якщо не опускати руки і діяти разом.

Пасіка і майбутній черешневий сад

Відгукуючись на сучасні тенденції динамічного розвитку галузі бджільництва і перетворення України на помітного гравця на світовому ринку меду, у межах грантового проєкту, що реалізовувався Миколаївським НАУ та Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), на одній з локацій Навчально-науково-виробничого центру було створено Навчально-науково-виробничу пасіку.

Опікується 85 бджолосім’ями породи карніка Андрій Нестерук, завідувач лабораторії бджільництва і пасічник з 20-річним стажем. Він каже, що у здобувачів освіти є можливість перевірити на власному досвіді, чи легкий хліб бджоляра, а у співробітників університету – пройти курс апітерапії у двох спеціально облаштованих для цього будиночках. За словами А.Нестерука, такий сон на вуликах дуже корисний: бджоли під час роботи у вулику забезпечують нашому організму енергетичний вібромасаж і лікувальну інгаляцію ароматами воску, прополісу, меду та рослин. До того ж, постійне дзижчання розслабляє нервову систему, врівноважує психіку та відновлює здорове біополе.

Зауважимо, що для врахування потреб пасіки в посівах медоносних сільськогосподарських культур знов об’єдналися наука і виробництво, - були відкориговані технологічні карти посівів. Також поблизу пасіки наприкінці минулого року було закладено мигдалевий сад, а в планах на кінець цього року – закладка черешневого саду. Як розповів професор кафедри виноградарства та плодоовочівництва, доктор сільськогосподарських наук Микола Самойленко, і мигдаль, і черешня – економічно вигідні для Півдня культури. Тому, щоб здобувачі вищої освіти змогли вивчати сорти, розмноження, догляд та формування дерев, планується закласти 1-2 га черешневого саду. А сусідство з пасікою в цьому випадку буде оптимальним і взаємокорисним.

***

Навчально-науково-практичний центр – це одночасно сучасна база для наукових досліджень вчених університету, підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі і наукоємне виробництво аграрної продукції, розвиток яких один без одного не буде таким інтенсивним і ефективним. А ще ННПЦ - це один з успішних прикладів втіленого задуму ректора В’ячеслава Шебаніна, який впевнено веде Миколаївський НАУ до лідерських позицій серед аграрних ЗВО країни. 

    Важливу роль у підготовці майбутніх фахівців аграрної галузі відіграє саме практична складова навчання. Миколаївський національний аграрний університет має сформовану власну модель підготовки фахівців, основа якої – впровадження Програми інноваційно-інвестиційних проєктів «Інтеграція освіти, науки, виробництва». 

    «Україні слід підтримувати власний стиль у вищій аграрній освіті, зважаючи на спеціалізацію країни та наші культурні надбання, – переконаний ректор МНАУ, академік В’ячеслав Шебанін. – Поєднання освіти, науки та виробництва, що є візитівкою Миколаївського національного аграрного університету, має суттєві переваги – воно дозволяє здобувачам вищої освіти здобувати фахові знання і навички на лекціях та в умовах виробництва, що робить наших випускників затребуваними на ринку праці».

   Здійснюючи свою основну місію – надання якісної аграрної освіти європейського зразку, університет створює для здобувачів вищої освіти можливість пройти навчальну та виробничу практику й стажування на базі підприємств, установ та організацій. У межах впровадження дуальної форми здобуття освіти Миколаївський НАУ був одним із ініціаторів створення Науково-навчально-виробничого консорціуму «Південний», який об’єднав 8 науково-дослідних установ, 9 аграрних закладів вищої освіти та 22 виробничих підприємства України. Подібна співпраця дозволила розширити можливості спільної освітньо-наукової та виробничо-практичної діяльності, підвищити якість підготовки фахівців з аграрної вищої освіти.

    Але Миколаївський національний аграрний університет має і свій Навчально-науково-практичний центр, де є, як казав класик, до чого докласти руки мозолясті.

    НПЦ – майданчик для студентських досліджень

  

    Тільки цього року, додає Антоніна Дробітько, не дивлячись на екстремальні погодні умови, тут було посіяно 397 сортів та гібридів різних сільськогосподарських культур. І вирощування кожної з них має значення не тільки для підготовки майбутнього агронома, а й для науки, для країни в цілому.

    У лабораторії під відкритим небом, як ще називають Навчально-науково-практичний центр, ми зустріли групу здобувачів вищої освіти другого курсу спеціальності «Агрономія» під керівництвом  доцентки кафедри землеробства, геодезії та землеустрою МНАУ, кандидатки сільськогосподарських наук Тетяни Манушкіної. За допомогою лабораторного обладнання майбутні агрономи знімали морфологічні та фізіологічні показники сильфія пронизанолистого, однієї з фітоенергетичних культур, яка вирощується на полях ННПЦ.

    «Із здобувачами вищої освіти в межах навчальної та виробничої практики ми проводимо наукові дослідження за бюджетною тематикою «Розроблення технології вирощування фітоенергетичних культур у повоєнний період». Ця тематика спрямована на те, щоби розробити технології вирощування культур, які дають багато енергії, і які можна переробляти на біопаливо. Наприклад, на біоетанол, на пелети, для того, щоби забезпечити енергетичну безпеку нашої держави», - розповіла Тетяна Манушкіна і додала, що в подальшому здобувачі вищої освіти використають отримані в межах досліджень дані для написання наукових робіт, з якими обов’язково візьмуть участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт.

    Перший в Україні дослідний мигдалевий сад

    МНАУ впевнено тримає марку першості серед закладів вищої аграрної освіти у розвитку своїх сільгоспугідь. «За результатами огляду-конкурсу на кращий структурний підрозділ «Дослідне поле» серед усіх  аграрних ЗВО України за останні 8 років Миколаївський національний аграрний університет було відзначено за значні досягнення у розвитку практичної складової в освіті і науці та нагороджено Дипломом першого ступеня», - зазначає В’ячеслав Шебанін.

    А тепер миколаївська «аграрка» має всі шанси посісти лідерські позиції серед аграрних ЗВО у навчально-дослідних садах – наприкінці минулого року на площі 0,777 га в Навчально-науково-практичному центрі МНАУ було закладено першій в Україні дослідний мигдалевий сад.

    Як розповів лаборант кафедри землеробства, геодезії та землеустрою МНАУ Андрій Камінський, який опікується дослідним мигдалевим садом, на локації ННПЦ у період з 26 листопада по 13 грудня 2024 року був висаджений мигдаль сортів «Пента», «Макако», «Даймор», а також кількох цінних сортів, які дістались університету завдяки Валерію Бурову, члену горіхової асоціації України, переселенцю з Херсонщини, який зараз розвиває розплідник мигдалю на Кіровоградщині.

    «Мигдаль – це дуже перспективна і рентабельна рослина для нашого регіону, оскільки посухостійка, його цвіт витримує перепади температур до -5°С, - каже Андрій Камінський. – Мигдалевий сад – це навчально-дослідна платформа. Студенти навчаться вирощувати, доглядати, ознайомляться з повною технологією вирощування мигдалю на півдні України. Мигдаль для наших широт взагалі нова культура. Іспанія, Франція – це зрозуміло, але для України… Ми хочемо, аби молоді фахівці займались мигдалем».

    ННПЦ як майданчик для міжнародних наукових досліджень

 За словами В’ячеслава Шебаніна, Навчально-науково-практичний центр університету співпрацює із всесвітньовідомими іноземними та вітчизняними компаніями, такими, як «MZURI WORLD», «Байер», «Клаус», «Іригатор-Україна», а також науково-дослідними установами, як Всеукраїнський науковий інститут селекції, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та іншими.  

   Із 2023 року Миколаївський національний аграрний університет, як флагман сільськогосподарської науки, є учасником міжнародного проєкту «Introducing Kernza to diversify agriculture and restore health» - наукового дослідження технологічних аспектів вирощування кернзи, яку вже зараз називають злаком для землеробства майбутнього, в різних ґрунтово-кліматичних умовах України.

    Як розповіла Антоніна Дробітько, у цих дослідженнях, якими керує Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН», крім Миколаївського національного аграрного університету, беруть участь Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН (м. Вінниця), ЗВО «Подільський державний університет» (м. Кам’янець-Подільський), Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М.І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН (Полтавська обл.). Міжнародний проект, що фінансується американським Інститутом землі (Land Institute), триватиме по 2026 рік і матиме значний вплив на розвиток сільського господарства в Україні, зокрема на розширення асортименту зернових культур, зменшення сукупних витрат на їх вирощування в умовах повоєнного відновлення держави, поліпшення екологічного стану довкілля в майбутньому.

    Підготовка сучасного фахівця аграрної галузі передбачає комбінування різних підходів, які направлені на здобуття фахових знань у лекційних аудиторіях і практичних навичок завдяки навчальним практикам та дослідженням на локаціях Навчально-науково-практичного центру. Саме така система підготовки, яка впроваджена у Миколаївському національному аграрному університеті, дає ефективний результат.

    «Наші освітні програми підготовки здобувачів вищої освіти різних освітніх рівнів мають студентоцентрований підхід та дають гарантії швидкої адаптації молодого фахівця на робочому місці з огляду на особливості фаху. Ця мета досягається й завдяки тому, що наші освітні програми орієнтовані також на роботодавців, що підтверджує багаторічний досвід співпраці із підприємствами, установами та організаціями, які є стейкхолдерами і фактично замовниками наших випускників. Я не втомлюсь говорити: студенти МНАУ – найкращі в Україні, оскільки до виконання фахових обов’язків вони підготовлені всебічно, як того вимагає сучасний бізнес та потенційні роботодавці», - зазначає академік В’ячеслав Шебанін.