Новини МНАУ: UHBDP

Співпраця та обмін досвідом між аграрними закладами вищої освіти

У результаті тісної співпраці та дружніх відносин науково-педагогічні працівники Миколаївського національного аграрного університету та Херсонського державного аграрно-економічного університету обмінялися досвідом із вивчення біологічних особливостей винограду – передали один одному видані нещодавно навчальні посібники. Навчальний посібник «Біолого-екологічні особливості винограду» ( автори А.В. Дробітько, Є.С. Ткачова, Н.В. Маркова, А.В. Панфілова, В.В. Кузьома, О.С. Біліченко) та «Шкідники винограду» (автори І.М. Мринський, В.В. Воєводін) було видано за підтримки ТОВ «Сингента» та Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP.

День практичної підготовки магістрантів факультету агротехнологій

16 вересня 2020 року було проведено День практичної підготовки для здобувачів вищої освіти спеціальності 201 «Агрономія», освітнього ступеня «Магістр» на тему: «Клональне мікророзмноження сільськогосподарських культур» в умовах ФГ «Агролайф» Вітовського району Миколаївської області. День практичної підготовки відбувся за фінансової підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Майстер-клас із клонального мікророзмноження рослин для здобувачів вищої освіти проводили доцент кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Тетяна Манушкіна та фахівці лабораторії клонального мікророзмноження, яка є філією цієї кафедри на виробництві, Варвара Пилипенко та Альона Недільська.

Здобувачі вищої освіти ознайомилися з будовою біотехнологічної лабораторії та оновлених кліматичних камер, особливостями роботи в стерильних умовах ламінарного боксу, обладнанням культуральної кімнати, здобули практичні навички з мікроживцювання рослин і вивчили особливості росту та розвитку різних видів рослин у культурі in vitro та в період адаптації. Із використанням новітніх біотехнологій у лабораторії наразі вирощують саджанці павловнії, черешні, лаванди та суниці.

Учасники заходу передавали слова щирої вдячності заступнику менеджера Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Наталії Жигальцовій, директорові ФГ «Агролайф» Володимиру Хомуту та ректорові Миколаївського національного аграрного університету В’ячеславу Шебаніну за надану можливість закріпити теоретичні знання та покращити практичні навички з біотехнології рослин в умовах виробництва.

День практичної підготовки «Технологія збирання врожаю овочевих»

03 вересня 2020 року для здобувачів вищої освіти факультету агротехнологій Миколаївського національного аграрного університету було проведено виїзний день практичної підготовки до навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету (с. Благодарівка) на тему «Технологія збирання врожаю овочевих».

Студенти мали змогу ознайомитися з технологічними особливостями збирання врожаю овочевих культур, на практиці визначити ступінь зрілості овочів, терміни та способи їх збору. Вони ставили багато запитань та цікавилися різними сортами овочевих, що вирощуються в господарстві, у представників ННПЦ МНАУ.

Особливої уваги фахівців потребує підготовка до транспортування та зберігання готової продукції. Тема дня практичної підготовки дійсно була цікава студентам, оскільки є важливою у їхній майбутній професії. Студенти отримали практичні навички та побачили на власні очі весь технологічний процес збирання різних овочевих культур.

Захід відбувся в межах співпраці та за фінансової підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Здобувачі вищої освіти залишилися в захваті від проведеного дня практичної підготовки та висловлюють щирі слова вдячності за надану можливість покращити практичну складову фахової підготовки ректорату університету та керівництву Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Ми просто бджоли…

Це багатьом відомі слова із пісні групи RASA. Літо - пора відпочинку, але не для бджолярів. Навчально-науково-виробнича пасіка Миколаївського національного аграрного університету продовжує нарощувати обсяги виробництва товарного меду, проводячи втретє за сезон викачку меду. Під керівництвом досвідчених бджолярів, додатково отримуємо і таку цінну продукцію як бджолині матки, віск, пергу, пилок, маточне молочко та інше. Значного успіху в бджільництві вдалося досягнути за рахунок посіву на зрошуваних землях університету, неподалік пасіки, гарних медоносних сільськогосподарських культур. За рахунок кращого запилення синергетично збільшилася й врожайність рослин. Науково-педагогічні працівники та співробітники університету високо оцінили якість органічного меду, який їм реалізується, як заохочення, за виробничою собівартістю.
Появі пасіки в університеті передувало подання заявки на конкурс інвестиційно-інноваційних ґрантових проєктів на умовах співфінансування, оголошений Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). А відмінні оцінки, виставлені незалежними експертами з Канади, лише підтвердили перспективність ідеї. Загальний бюджет створення Навчально-науково-виробничої пасіки на сьогодні вже склав більше пів мільйона гривень. У планах університету розвивати на базі пасіки лікувальну апітерапію та проводити практичні заняття як для досвідчених пасічників, так і для бджолярів-початківців.

Створено Навчально-дослідно-виробничу пасіку Миколаївського національного аграрного університету

Не зважаючи на всі особливості та складнощі цієї весни, у Миколаївському національному аграрному університеті створено Навчально-науково-виробничу пасіку. Це лише один із етапів реалізації спільних заходів університету і Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), щодо реалізації масштабного грантового проєкту. Загальний бюджет Навчально-дослідно-виробничої пасіки Миколаївського національного аграрного університету становить близько пів мільйона грн. Прямі інвестиції Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва складуть 196230 грн.

Серед багатьох поданих проектних заявок було відібрано і підтримано проєкт університету по створенню пасіки, перш за все, враховуючи його освітню, наукову, практичну та соціальну спрямованість.

Метою проєкту є зміцнення матеріально-технічної бази університету.

Основні завдання реалізації проєкту:

– забезпечити практичну складову викладання дисципліни «Технологія виробництва продукції бджільництва» для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» на факультеті технологій виробництва переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнологій за рахунок виїзних днів практичної підготовки;

– налагодити тісну співпрацю бджолярів-початківців і висококваліфікованих спеціалістів за участі громадської організації «Миколаївське міське товариство бджолярів»;

– проводити прикладні наукові дослідження фахівцями університету з апробацією новацій у галузі бджільництва на базі Навчально-дослідно-виробничої пасіки;

– організувати проведення навчання із подальшою видачею свідоцтва державного зразка за робітничою професією «Бджоляр»;

– отримувати високоякісний натуральний мед для потреб науково-педагогічних працівників, співробітників та студентів університету;

– налагодити отримання супутньої продукції бджільництва, а саме пилку, прополісу, маточного молочка, воску та іншого;

– створити умови для організації апітерапії, як нетрадиційного природного методу лікування.

Пасіка розміщена в селі Благодарівка Миколаївського району, Миколаївської області.

Через процедуру публічних закупівель, в межах затвердженого бюджету проекту, придбано 100 бджолосімей породи «Карніка». За грантові кошти проекту, для викачки меду, придбано потужну електричну медогонку. За кошти університету для утримання бджолосімей придбано багатокорпусні вулики, рамки, рамконоси. Проводиться облаштування земельної ділянки, на якій знаходяться вулики з бджолами та обслуговуючі споруди.

З урахуванням потреб бджолиної пасіки в посівах медоносних сільськогосподарських культур (рапс, соняшник) в Навчально-науково-практичному центрі Миколаївського національного аграрного університету відкориговані технологічні карти посівів.

Створений виробничий підрозділ «Навчально-дослідно-виробнича пасіка Миколаївського національного аграрного університету» - працює. Вже багато зроблено, але ще більше належить зробити у подальшому.

В умовах сьогодення галузь бджільництва є однією з найбільш динамічних в аграрному секторі. Україна вже стала помітним постачальником меду на світовий ринок. Завдяки фінансовій підтримці Міністерством міжнародних справ Канади та Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва грантових ідей, Миколаївський національний аграрний університет реалізує свій внесок у економічний розвиток України в ім’я миру, процвітання та добробуту!

Особливості здобуття робітничої професії дистанційно

Другий рік поспіль триває співпраця Миколаївського національного аграрного університету та Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва щодо надання робітничої професії «Плодоовочівник» здобувачам вищої освіти факультету агротехнологій. У 2019 році за рахунок співфінансування пройшли навчання та отримали професію 74 студенти.

На початку березня 2020 року, завдяки цій співпраці, розпочалося навчання для 70 здобувачів вищої освіти ІІ курсу факультету агротехнологій із набуття робітничої професії. Але цей рік став особливим: оголошено загальнонаціональний карантин, через що студенти опинилися у полоні своїх комфортних домівок.

Та чи є це приводом для припинення навчання?

Завдяки тому, що викладачі університету використовували сучасні засоби та технології навчання у своїй професійній діяльності й раніше, це не викликало великих ускладнень.

Для спілкування зі студентами та поширення важливої інформації, викладачами створені групи в соціальних мережах Telegram, Viber, Instagram, Messenger.

Для викладання лекційного матеріалу викладачі використовують систему дистанційного навчання Moodle (навчальні дисципліни: «Шкідники і хвороби сільськогосподарських культур», «Плодоовочівництво», «Основи землеробства і екології», «Технології зберігання та переробки продукції рослинництва», «Плодівництво», «Основи правових знань», «Охорона праці», «Інформаційні технології», «Основи галузевої економіки та підприємництва» тощо).

Розроблені комплекси завдань, які дозволяють студентам засвоювати навчальний матеріал більш ефективно:

-плани занять для самостійного опрацювання, які містять необхідний теоретичний матеріал;

-інструкційні карти виконання лабораторно-практичних завдань із методичними рекомендаціями та прикладами виконання типових завдань;

-посилання на різноманітні гіпертекстові документи, навчальні сайти, на яких представлені відео для перегляду та інші навчальні матеріали;

-контрольний лист виконання завдань.

Перевагами дистанційної освіти є:

1. Навчання будь-де та будь-коли. Онлайн це зручно – все що потрібно, щоб розпочати – бажання та доступ до інтернету.

2. Доступність навчальних матеріалів. Студент отримує усі необхідні матеріали, та має змогу повернутися до них у будь-який момент.

3. Зворотній зв'язок. Студент завжди має онлайн зв'язок із викладачами, які контролюють виконання завдань та допомагають у їх розв'язанні.

4. Зручність для викладача. Викладачі, які займаються педагогічною діяльністю дистанційно, можуть приділяти увагу більшій кількості студентів.

Бажаємо успіхів у навчанні нашим слухачам, а ми допоможемо їм отримати знання у будь-якій ситуації.

Представники студентських фермерських господарств Миколаївського національного аграрного університету будують ефективний агробізнес

20-21 лютого на базі факультету «Менеджменту» Миколаївського національного аграрного університету тренерами «Компанії корпоративних тренінгів СТС» Леонідом Бутенко та Артемом Холоденко було проведено бізнес-гру «Бізнес-симуляція створення фермерського господарства. Системний погляд на ведення агробізнесу». Даний захід відбувся за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Цей проект фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, реалізується та співфінансується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).
У тренінгу взяли участь 18 здобувачів вищої освіти університету та Технолого-економічного коледжу МНАУ, члени студентських фермерських господарств. Головна мета тренінгу - формування ділових навичок та вмінь, необхідних для ефективної діяльності підприємства, маркетинговий аналіз ринку товарів, опанування методами ділового спілкування в команді та пошук напрямків діяльності для максимізації прибутку.
Леонід Бутенко розповів про всі деталі і нюанси ведення бізнесу в аграрній сфері, наводячи приклади з власного 30- річного досвіду бізнесмена. Він наголосив на тому, що успіх коштує грошей, нагороджуючи персональним блокнотом найуспішнішу команду бізнес-тренінгу на чолі з Владиславом Маркіним, головою студентського виробничого кооперативу «Agro Oil».

Здобувачі вищої освіти мали змогу змоделювати ведення фермерського господарства. Основним їх завданням було покращити фінансові показники власного бізнесу, зробити його якомога найприбутковішим в умовах постійного тиску з боку конкурентів, використовуючи детальний план, описаний у робочому зошиті.

Учасник заходу Валентин Пурдик, керівник студентського виробничого кооперативу «Golden Rabbit», зазначив, що отримані знання є дуже цікавими та корисними для подальшої професійної діяльності.

Слушною була думка голови СФГ «AgroCorn» Ніни Охоти, яка зауважила про необхідність проведення бізнес-симуляції в Миколаївському національному аграрному університеті, для учасників студентських фермерських господарств, з метою підвищення обізнаності здобувачів вищої освіти у питаннях ведення агробізнесу.

Артем Холоденко, який допомагав у проведенні бізнес-гри, розкрив особливості складання балансу підприємства та допомагав лідерам команд у прийнятті управлінських рішень.

Своїми враженнями про участь у бізнес-симуляції поділилася і Маргарита Зареченська, голова студентського виробничого кооперативу «Sunlight Birds»: «Це ефективний спосіб залучення молоді до створення власного бізнесу. Такі заходи загартовують дисципліну та згуртовують колектив».

Здобувачі вищої освіти Технолого-економічного коледжу МНАУ, члени особистого студентського господарства «Південна Мрія», що спеціалізується на вирощуванні овочевої продукції, переказували слова вдячності Українському проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, за постійну підтримку в організації різноманітних освітніх та практичних заходів.

Усі учасники бізнес-гри отримали сертифікати від Компанії корпоративних тренінгів. Вони подякували тренерам за отриманий безцінний досвід та запрошували приїжджати до університету ще.

Здобувачі вищої освіти щиро вдячні ректорові університету В’ячеславу Шебаніну, заступнику менеджера Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Володимиру Терновському, за надану можливість підвищити рівень своєї фахової підготовки та професійної майстерності.

Відбувся форум із аналітики метеостанцій

17 грудня 2019 року у Миколаївському національному аграрному університеті відбувся форум на тему: «Прогнозна аналітика на базі метеостанцій і її практичне застосування в процесі вирощування сільськогосподарських культур». Захід проводився за організаційної та фінансової підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

У межах програми було презентовано фотозону «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва очима студентів» та експозицію «Дари полів». Відкрив форум декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації Віталій Кузьома, кандидат економічних наук, доцент. Перед учасниками з вітальним словом виступив Дмитро Кравцов, консультант з питань раціонального природокористування Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Про співпрацю проекту з Миколаївським національним аграрним університетом розповіла виконавчий директор благодійного фонду «Ласка» Ірина Купрієвич.

Із досвідом використання агрометеостанції в ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» поділився декан агрономічного факультету цього закладу вищої освіти Іван Мринський, кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

Жваве обговорення викликала презентація директора компанії «iMETOS Україна» Сергія Коваленка на тему: «Тенденції, аналітика, аналіз ринку та практичний досвід використання прогнозної аналітики для зменшення собівартості сільськогосподарської продукції на базі метеостанції iMETOS».

Із особливостями використання сучасних сенсорних технологій для моніторингу умов вирощування сільськогосподарської продукції в тепличних господарствах присутніх ознайомив Михайло Скуратівський, технічний директор компанії СМАРТВЕЛЛ.

Микола Карпенко, заступник директора Навчально-науково-практичного центру МНАУ, на базі якого і розташована агрометеостанція, зазначив: «Вимогливість овочевих культур до вологи ґрунту і повітря залежить від їх біологічних особливостей, розвитку кореневої системи, морфологічної й анатомічної будови надземних органів (стебла, листка), температури ґрунту і повітря, інтенсивності сонячного освітлення, забезпечення поживними речовинами, сили вітру і вологості повітря. Надмірний вміст вологи в ґрунті так само, як і її нестача, негативно позначається на рості та розвитку рослин. Так, при надмірному зволоженні змінюється співвідношення між рідкою і газоподібною фазами ґрунту, внаслідок чого коренева система терпить від нестачі кисню і загниває. Надмірна вологість призводить до загнивання листків та поширення грибних захворювань. Всі важливі показники ми отримували з агрометеостанції, яка встановлена на полях ННПЦ МНАУ та проводили прогнозування подальших наших агротехнічних заходів. Саме завдяки ним ми здійснювали пе зрошення й хімічний захист рослин».

Освітній процес тісно пов'язаний із процесом виробництва. Теоретична підготовка висококваліфікованих працівників неможлива без їх практичної підготовки. Антоніна Панфілова, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, заступник декана факультету агротехнологій Миколаївського національного аграрного університету презентувала учасникам форуму програму використання метеостанції ННПЦ МНАУ при вивченні студентами спеціальності «Агрономія», дисциплін професійного спрямування.

З метою розвитку науки, як джерела економічного зростання країни і невід'ємної складової підвищення професійної підготовки спеціалістів агропромислового комплексу, поглиблення фундаментальних та прикладних наукових досліджень дані метеостанції використовуються й при проведенні наукових досліджень у галузі сільськогосподарського виробництва, про що розповів Михайло Федорчук, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету.

Про практику застосування агрометеорологічних даних під час вирощування часнику на дослідних ділянках Технолого-економічного коледжу Миколаївського національного аграрного університету присутніх проінформувала Надія Колояніді, завідувач навчально-виробничою практикою ТЕК МНАУ. На полях Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету було висаджено часник озимий сорту «Любаша». Технологічний процес його вирощування повністю забезпечувався даними, отриманими з агрометеостанції.

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва надає всебічну підтримку фермерським господарствам. Агроном студентського фермерського господарства «Агро-тех», здобувач вищої освіти факультету агротехнологій Миколаївського національного аграрного університету Антон Попель зауважив: «Поширення нових технологій дозволить підняти українське фермерство на новий рівень, сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності фермерських господарств, допоможе наповнити внутрішній ринок продуктами вітчизняного виробництва та збільшить обсяг експорту. Окрім того, розвиток фермерства сприятиме розвитку сільських територій та призведе до підвищення добробуту сільського населення».

Учасники форуму залишилися у захваті від організації заходу, корисності та доступності отриманої інформації та висловлювали слова щирої вдячності ректорові університету, академіку В'ячеславу Шебаніну й заступнику менеджера Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Володимиру Терновському.