Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.
До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, у тому числі належать: дифтерія, поліомієліт, кір та інші.
Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби. Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї. Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.
Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:
• завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
• захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
• знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
• глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
• знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.
Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом. У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.
ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.
Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.
Попередити розвиток небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації і ревакцинації дорослих кожні 10 років.
Кір – гостре вірусне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, нежитем, кашлем, кон’юктивітом, характерним висипом на слизових оболонках і зливними плямисто-папульозними висипаннями на шкірі. Кір супроводжується ускладненнями у вигляді пневмонії, отиту, енцефаліту. Специфічного лікування від кору немає.
Попередити захворювання можливо за допомогою вакцинації.
Для планової вакцинації використовується вакцина для профілактики кору, паротиту і краснухи (КПК). Особам, які не були вакциновані проти кору за віком, щеплення можна розпочинати у будь-якому віці. Дворазове щеплення забезпечує пожиттєвий захист від вказаних інфекцій.
Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання вірусної природи. Збудник інфекції уражає нервову систему та призводить до паралічу та по життєвої інвалідності, а майже 10% з тих, що захворіли, помирають від ураження дихальних м'язів.
Попередити захворювання можливо за допомогою вакцинації.
Основна вакцинація: (3 дози) дорослим (раніше не вакцинованим) 2 дози з інтервалом 1–2 міс. та додаткову дозу 6–12 міс. після другої дози. Додаткову дозу дорослим, які пройшли основну вакцинацію у дитинстві, рекомендується повторювати кожні 10 років.
Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1–1,5 років не гарантує захисту від інфікування та захворювання, але у правильно щеплених недуга матиме набагато легший перебіг, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно здійснювати як вакцинацію, так і ревакцинацію.
Дописати коментар