Значна частина науковців трактує індивідуальну освітню траєкторію як цілеспрямовану освітню програму, що забезпечує здобувачеві позиції суб’єкта вибору, розробки, реалізації освітнього стандарту при здійсненні викладачем педагогічної підтримки, самовизначення і самореалізації. Інші науковці вважають, що індивідуальна освітня траєкторія – це набір конкретних дидактичних та методичних засобів із забезпечення розвитку здобувача вищої освіти, що ґрунтується на його індивідуальних особливостях.
Індивідуальна освітня траєкторія є персональною й будується особистістю залежно від таких чинників: мети, яку вона переслідує, професії, яку вона бажає отримати, наявності вільного часу, ступеня розвиненості освітньої інфраструктури країни, рівня достатку у родині, особистих уподобань, стереотипів, що склалися у суспільстві, зовнішнього оточення людини тощо. У особистісно зорієнтованому навчанні принциповим є таке положення – будь-який здобувач вищої освіти здатний знайти, створити або запропонувати свій варіант рішення будь-якої задачі, що стосується власного навчання. Здобувач може просуватися індивідуальною траєкторією в усіх освітніх сферах у тому випадку, якщо йому будуть надані такі можливості, а саме: визначати індивідуальний зміст вивчення навчальних дисциплін; ставити власні цілі у вивченні конкретної теми або розділу; вибирати оптимальні форми та темпи навчання; застосовувати ті способи навчання, що найбільш відповідають його індивідуальним особливостям; рефлексивно усвідомлювати отримані результати, здійснювати оцінку й коректування своєї діяльності. Індивідуальна освітня траєкторія повинна бути зорієнтована на усвідомлення необхідності саморуху, самостійної підготовки загальноосвітніх і предметних завдань, оволодіння методами їхнього вирішення, конструювання власної системи знань й способів діяльності. Результати навчання за індивідуальною освітньою програмою відстежуються через: самооцінку здобувача (за допомогою різноманітних тестів); відгук тьютора (викладача) про роботу здобувача протягом семестру; обговорення матеріалу зі здобувачем; презентацію проєктів та результатів творчих розробок (викладач має уявлення про ступінь сформованості ключових компетентностей та навички дослідницької діяльності); роботу здобувача у якості помічника, консультанта, експерта; результати підсумкової атестації.
Формування індивідуальної освітньої траєкторії передбачає свідомий вибір здобувача відповідно до інтересів та фахових потреб, які зорієнтовані на відповідні програмні результати навчання. Актуальність питання пов’язана із потребою поєднання навичок фахового та соціального спрямування з огляду на потреби ринку праці, на вимогу роботодавця.
Деканат обліково-фінансового факультету
Дописати коментар