24 квітня 2026 року на кафедрі
українознавства та суспільних наук Миколаївського національного аграрного
університету відбувся круглий стіл «Чорнобиль: історична пам’ять і сучасні
виклики безпеки». Захід об’єднав здобувачів вищої освіти різних спеціальностей
навколо осмислення однієї з найтрагічніших подій сучасної історії - Чорнобильської
катастрофи - та її впливу на сьогодення і майбутнє.
Робота круглого столу проходила у трьох
тематичних блоках, що дозволило комплексно розглянути історичні, безпекові та
перспективні аспекти розвитку Чорнобильської зони.
Блок І «Історична ретроспектива» був
присвячений аналізу подій 26 квітня 1986 р. та їх наслідків. Учасники
зосередили увагу на проблемах замовчування інформації та недоліках радянської
системи управління кризами. Зокрема, Артем Ловчиєв (група Ен1/2) представив
доповідь про вплив цензури на перебіг евакуації населення, Артем Настенко (група
Ен1/2) розкрив трансформацію чорнобильського наративу у культурі, а Владислав
Топор (група Ен1/2) акцентував на важливості збереження свідчень ліквідаторів у
цифрову епоху.
Блок ІІ «Сучасні виклики безпеки» був
зосереджений на актуальних загрозах, пов’язаних із ядерною безпекою в умовах
сучасних геополітичних викликів. Ярослав Ставніченко (група Ен1/1)
проаналізував ризики ядерного тероризму у контексті подій 2022 р., Максим
Арнаут (група Ен1/1) представив технічні аспекти функціонування Нового
безпечного конфайнменту, а Денис Козирєв (група Ен1/1) звернув увагу на
транскордонні радіологічні ризики. Також Лера Єрьоміна (група Ен1/1) розглянула
питання юридичної відповідальності за ядерний екоцид, а Олександр Вербицький (група
Ен1/1) висвітлив сучасні підходи до кіберзахисту та фізичної безпеки атомних
електростанцій.
Блок ІІІ «Горизонт 2050: Чорнобильська
зона у контексті Європейського зеленого курсу» окреслив перспективи розвитку
територій зони відчуження. Інна Вовченко (група Ф1/1) презентувала ідеї
створення хабу відновлюваної енергетики, Дар’я Петришина (група Б3/1) розкрила
потенціал біосферного заповідника як наукової лабораторії, а Єлізавета
Федчерова (група Б1/1) представила інноваційні підходи до цифрового збереження
культурної спадщини. Олександр Гулак (група Б3/1) порушив питання розвитку
«зеленого» водню, а Іван Ворожбит (група Б3/1) проаналізував можливості
майбутнього господарського використання окремих територій зони.
Наукове керівництво роботою здобувачів
здійснювала доцент кафедри українознавства та суспільних наук Ганна Побережець.
Захід пройшов в атмосфері активної дискусії, сприяв формуванню міждисциплінарного бачення проблем ядерної безпеки, екології та історичної пам’яті, а також засвідчив високий рівень підготовки здобувачів вищої освіти та їхню зацікавленість у дослідженні актуальних викликів сучасності.
Дописати коментар