15 років тому кафедра
українознавства Миколаївського національного аграрного університету ініціювала
проведення кожні два роки Всеукраїнської науково-практичної конференції, на
який обговорюються актуальні питання, з-поміж яких: інноваційні підходи в
методиці викладання гуманітарних курсів у закладах вищої освіти; сучасні
проблеми функціонування української мови й мов національних меншин у
загальноосвітній і вищій школі; феномен ментальної стійкості нашого народу у
протистоянні російській воєнній агресії тощо. 24 квітня 2026 року на базі МНАУ
відбулася чергова, вже 8-ма, Всеукраїнська науково-практична конференція
«Українознавчий вимір у сучасній науці: гуманітарний аспект».
Пленарне засідання
конференції відкрила проректорка Миколаївського НАУ, докторка педагогічних
наук, професорка Наталія Шарата, яка подякувала ЗСУ за їхні мужність і героїзм,
завдяки чому ми маємо можливість жити, працювати, навчатися та допомагати, і зазначила,
що учасниками цьогорічного наукового форуму стали більше 100
науково-педагогічних працівників з різних куточків України (Одеса, Житомир,
Миколаїв, Київ). Наталія Григорівна стала і першою доповідачкою, розкривши тему
«Діяльність кафедри українознавства та суспільних наук Миколаївського
національного аграрного університету в умовах сьогодення».
У своїй доповіді Наталія
Шарата детально розповіла про історію кафедри українознавства, діяльність якої
спрямована на формування мовленнєвої компетентності здобувачів нефілологічних
спеціальностей, назвала імена науковців, які, вклали багато сил у становлення
цього структурного підрозділу (це колишні керівниці кафедри Валентина Михайлюк
і Тетяна Березовська, нинішня очільниця Олена Довгаль, доцентки Тетяна
Кравченко та Ганна Побережець), зупинилася на побудові освітнього процесу та
підходах, які впроваджено на кафедрі.
«Проведення
Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавчий вимір у сучасній
науці: гуманітарний аспект» є закономірним продовженням науково-освітньої
діяльності кафедри та важливою платформою для фахового діалогу, обміну досвідом
і презентації результатів наукових досліджень.
Конференція покликана
сприяти осмисленню актуальних проблем українознавства в умовах сучасних
суспільних трансформацій, утвердженню ролі української мови й культури як
фундаментальних чинників національної ідентичності, а також інтеграції
вітчизняної науки у світовий науковий простір», - зазначила Наталія Шарата.
Наступні доповіді, які
пролунали на конференції, так чи інакше торкалися нашого сьогодення –
російсько-української війни.
Так, докторка
педагогічних наук, професорка, в.о. завідувачки кафедри української мови,
літератури та методики навчання Національного університету кораблебудування
імені адмірала Макарова Лілія Рускуліс виступила з доповіддю «Символіка
українських шевронів», розказавши і показавши найпоширеніші символи у шевронах
українських військових підрозділів (дракон, лев, вовк, грифон, кінь, ведмідь,
інші тваринні символи) і розкривши їх значення.
Доктор філософських
наук, професор, завідувач кафедри суспільних наук Поліського національного
університету Володимир Муляр озвучив тему «Російсько-українська війна і
ментальна стійкість українців». У своєму виступі він зазначив, що тема
Всеукраїнської науково-практичної конференції дуже актуальна, оскільки, на його
переконання, нам всім треба знати про Україну дуже багато, адже «ми заборгували
перед українцями, перед науковцями, тому що дуже багато часу про себе знали
мало».
Крапку у пленарному
засіданні поставила кандидатка історичних наук, доцентка кафедри
українознавства і суспільних наук Миколаївського НАУ Ганна Побережець, яка
виступила із доповіддю «Історичне значення діяльності шістдесятників». Вона
розповіла про те, без перебільшення, феноменальне покоління українців, яке
виступало за збереження національної ідентичності і культурної свободи. З-поміж
відомих «шістдесятників» Миколаївщини – Микола Вінграновський, Дмитро Кремінь,
Сергій Смеречинський.
«Дуже приємно, що ми
можемо поспілкуватися. Сьогодні пролунали дуже цікаві доповіді, - під завісу
пленарного засідання конференції поділилася враженнями доцентка кафедри
українознавства і суспільних наук Миколаївського НАУ Тетяна Кравченко. – Лілія
Володимирівна Рускуліс завжди бере актуальну тему, яка цікава для нашої молоді.
Дуже цікавим було дослідження пана Володимира, яке надихнуло мене дослідити з
мовної точки зору тяжіння українців до землі. Дякую всім учасникам!».
Зазначимо, що в межах
Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українознавчий вимір у сучасній
науці: гуманітарний аспект» відбулися і секційні засідання.
Дописати коментар