Цього року заклади вищої освіти Миколаївщини прийняли до своїх лав 3665 першокурсників. Але їх могло б бути більше, якби правила прийому до ЗВО враховували особливості прифронтових регіонів.
Саме таку думку на брифінгу 3 вересня за участі директорки
департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алли Веліховської, ректорів
миколаївських ЗВО Євгена Трушлякова (НУК ім.адмірала Макарова) та Леоніда
Клименко (ЧНУ ім.П.Могили) висловив ректор Миколаївського НАУ, академік В’ячеслав Шебанін.
В’ячеслав Сергійович детально зупинився на необхідних
змінах до умов прийому до ЗВО.
Так, на думку В’ячеслава
Шебаніна, не слід чекати від випускників шкіл Миколаївської області видатних
результатів НМТ, оскільки наші діти знаходяться в постійному стресі через
тривоги і обстріли. А тому в умовах прийому для прифронтових регіонів треба
змінити існуюче правило щодо конкурсного балу НМТ для вступу на бюджетну форму
навчання.
«Ви всі бачили, як проходили у нас НМТ та ЄІВ, - через
постійні тривоги вони переривались. Діти нервували, батьки також. Не треба було
встановлювати для прифронтових регіонів планку у 130 балів, щоб дозволити дітям
брати участь у конкурсі на бюджетні місця.
Ми, ректори, бачимо такий вихід з ситуації: треба визначити
для прифронтових регіонів фіксоване державне замовлення на певні спеціальності,
які зараз необхідні (педагогічні, інженерні, аграрні), за погодженням з
обласними військовими адміністраціями, і надати право вирішувати питання щодо
порогового балу на місцях.
Це можливо, і я поясню на прикладі нашого університету.
Миколаївський національний аграрний університет, за що я вдячний Миколаївській
обласній військовій адміністрації і Миколаївській обласній раді, має
регіональне замовлення, і проблемні питання із конкурсним балом НМТ вирішується
тут, на місці», - сказав керівник Миколаївського НАУ.
Також очільник «аграрки» вважає, що необхідні додаткові
умови підтримки для сільської молоді, яка теж не завжди може показати високі
бали у НМТ, однак протягом навчання у закладі вищої освіти вона вирівнюються у
знаннях. До таких висновків В.Шебанін дійшов у результаті 25-річного аналізу
успішності у навчанні 3-4-курсників. Минулого навчального року в МНАУ було 90
переможців всеукраїнських і міжнародних конкурсів наукових студентських робіт,
з-поміж яких 70% - це діти з сільської місцевості, які на старті навчання в
університеті не мали ані таких знань, як діти міські, ані можливості для їх
здобуття. «Миколаївський національний аграрний університет проводить
профорієнтацію, наші команди відвідають села, де інколи взагалі немає
Інтернету. Дітей там вчать так, як 30-40 років тому. Які у випускників цих сіл можуть
бути бали НМТ? Саме тому сільським дітям потрібна підтримка», - каже В’ячеслав Сергійович.
Ще одна пропозиція, озвучена В. Шебаніним, - відмінити
визначення пріоритетів при наборі на контрактну форму навчання: «Я розумію
введення пріоритетів при наборі на бюджетну форму навчання. Але для чого
вводити пріоритети при наборі на контракт? Діти здали НМТ? То хай вони йдуть на
контракт, тим паче, вони кошти платять». Крім того, ректор «аграрки» звернув
увагу на складність отримання грантів на навчання саме через високий конкурсний
бал (150) і привів приклад МНАУ: із 1180 зарахованих цього року вступників
гранти за сьогоднішніми умовами можуть отримати всього шестеро, та й то тільки
по кон’юктурним спеціальностям.
Крім цього, В’ячеслав
Шебанін звернув увагу і на низькі зарплати в галузі освіти. «Є люди, які
отримують мінімальну заробітню плату 8 тис.грн., на руки – 6,2 тис.грн. І
зайдіть в магазин з сучасними цінами… Молодий викладач на руки отримує 7,5
тис.грн. Ми розуміємо, що в країні війна, це складно. Але це треба вирішувати»,
- зауважив В’ячеслав Шебанін.
Озвучені пропозиції повністю підтримують і ректори двох
інших миколаївських національних вишів. Як сказав ректор НУК ім. адмірала
Макарова, голова Ради ректорів Миколаївщини Євген Трушляков, «виступаємо єдиним
ректорським фронтом». До речі, у виділенні Урядом на підтримку закладів вищої
освіти Миколаївської області 30,6 млн.грн. є вагома заслуга Євгена Трушлякова, В’ячеслава
Шебаніна та Леоніда Клименка – саме вони звертались до народних депутатів
України і переконували їх у необхідності прийняття такої Постанови КМУ.
Пропозиції, які озвучив на брифінгу ректор МНАУ, ще не втілені у проєкти
Постанов КМУ чи нормативно-правові акти МОН, але вже є група народних депутатів
України, яка їх підтримує.
Журналісти на брифінгу підіймали різні питання, зокрема і
щодо профорієнтації молоді. А в цьому Миколаївському НАУ рівних немає, оскільки
університет використовує кілька різноманітних підходів, щоб якнайскоріше
зорієнтувати хлопців та дівчат у виборі професії.
«По-перше, у нас створено факультет довузівської
підготовки. Цього року на ньому займалось 412 осіб, із них 308 стали нашими
студентами, - розповів ректор. – Також у нас є 4 коледжі. По пам’яті скажу: із
138 випускників Технолого-економічного фахового коледжу МНАУ, який знаходиться
в структурі університету, понад 70 стали студентами МНАУ. Крім цього, в області
немає жодної школи, яку б не відвідали наші команди з викладачів та студентів,
ми доходимо до кожної школи. І, таким чином, цього року ми отримали на понад
300 заяв на вступ цього року більше», - сказав В’ячеслав Шебанін і запросив
журналістів до університету, щоб вони на власні очі переконались в ефективності
побудованої системи профорієнтації.
Запитували представники ЗМІ і про те, як вплинуло надання
дозволу на виїзд за кордон для молодих чоловіків 22 років. Миколаївському НАУ є
чим пишатись: жодного випадку, щоб вступник забрав документи або студент не
повернувся із закордонного стажування, не було.
Пролунало на брифінгу і запитання, чому аграрний заклад
вищої освіти відкрив таку не характерну для себе спеціальність, як
«Психологія». І В’ячеслав Шебанін справедливо відповів: «Психологія стосується
всіх галузей. Просто вникніть у питання – психологія стосується і праці на
полях, і переробки сільськогосподарської продукції, і праці на підприємствах,
усюди. Мені ставлять запитання: а чому у вас є спеціальність «Бухгалтерський
облік» чи «Менеджмент»? А я відповідаю: скажіть, чи є різниця, бюджетна це
установа, промислове або аграрне підприємство. Як їм розрахувати технологічні
карти вирощування сільськогосподарської продукції, збереження та інше? Такі
особливості можливо врахувати, коли маєш знання з цих питань».
Дописати коментар