Новини МНАУ

Під час заняття учасники виконували практичні вправи: працювали з метафоричними асоціативними картами, повторювали стратегію управління стресом, брали участь у руханці «Вузол» та виконували вправу №31.

Також студенти розвивали асертивність – уміння висловлювати власну думку й відстоювати особисті кордони. Під час рольової гри моделювали життєві ситуації та практикували конструктивне спілкування. Завершилося заняття рефлексією, під час якої учасники ділилися враженнями та оцінювали свій емоційний стан.

Тренінг допоміг студентам краще пізнати себе, зміцнити впевненість і навчитися використовувати власні ресурси для подолання стресу та збереження психологічного благополуччя.

Окрему увагу було приділено питанням налагодження творчої та науково-практичної співпраці з колективом фахівців Миколаївського національного аграрного університету. Учасники засідання наголосили на важливості об'єднання зусиль науковців і практиків для вирішення актуальних виробничих питань, обміну досвідом, упровадження сучасних наукових розробок та сприяння розвитку бджільництва на Миколаївщині.

Засідання провів заступник голови Міського товариства бджолярів м. Миколаєва Денис Майгур. Участь у роботі засідання також взяла декан факультету ТВППТСБ Миколаївського НАУ, докторка сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Панфілова.

Важливою подією зустрічі став вступ до Міського товариства бджолярів м. Миколаєва та Спілки пасічників Миколаївської області представників науково-педагогічного колективу факультету ТВППТСБ Миколаївського НАУ:

• Сергія Лугового, ­ завідувача кафедри технології виробництва продукції тваринництва, доктора сільськогосподарських наук, професора;
• Галини Калиниченко, ­ доцентки кафедри технології виробництва продукції тваринництва, кандидатки сільськогосподарських наук;
• Людмили Онищенко, доцентки кафедри технології виробництва продукції тваринництва, кандидатки сільськогосподарських наук.

Долучення науковців університету до професійних об'єднань пасічників є важливим кроком у зміцненні зв'язків між освітою, наукою та виробництвом. Така співпраця відкриває нові можливості для проведення спільних науково-практичних заходів, обміну професійними знаннями, реалізації дослідницьких ініціатив та підготовки висококваліфікованих фахівців.

Колектив кафедри технології виробництва продукції тваринництва переконаний, що об'єднання зусиль науковців і практиків сприятиме розвитку бджільництва, збереженню його традицій та впровадженню інноваційних підходів у галузь на Миколаївщині.

Миколаївський національний аграрний університет і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані на розширення професійної співпраці та розвиток аграрної науки і виробництва!

Так, 9 листопада 2026 року відбулася онлайн-лекція професора кафедри прикладної математики Інституту технічної інформатики Варшавського університету природничих наук (Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego, SGGW), доктора хабілітованого Ігоря Атаманюка для здобувачів вищої освіти другого курсу бакалаврського рівня спеціальності G3 «Електрична інженерія».

Тема лекції — «Лінійні диференціальні рівняння другого порядку». Заняття було проведено на високому професійному рівні, що дало студентам можливість поглибити теоретичні знання з вищої математики та ознайомитися з підходами до викладання математичних дисциплін у закордонному університеті.

Окрім основної теми, професор Ігор Атаманюк розповів про Варшавський університет природничих наук (SGGW), назва якого перекладається українською як «Головна школа сільського господарства». Університет входить до десятки найкращих державних закладів вищої освіти Польщі. У його структурі функціонує 13 факультетів, де навчається понад 26 тисяч студентів. Науково-педагогічний склад налічує понад 1100 викладачів, серед яких близько 250 професорів. Матеріально-технічна база університету включає 300 навчальних аудиторій, 650 сучасних лабораторій та 60 комп’ютерних кабінетів.

Під час спілкування професор також ознайомив студентів з особливостями організації освітнього процесу в SGGW. Він зазначив, що загальні підходи до навчання мають багато спільного з тими, які застосовуються в Миколаївському національному аграрному університеті. Водночас вимоги до здобувачів освіти в польському університеті є вищими, що робить навчання більш складним та потребує значної самостійної роботи. Окрему увагу було приділено важливості володіння англійською мовою, знання якої в країнах Європейського Союзу є однією з необхідних умов успішного навчання та професійного розвитку.

Наприкінці зустрічі професор Ігор Атаманюк побажав студентам успіхів у навчанні, наполегливості в опануванні математичних дисциплін та досягнення високих результатів. Також він висловив готовність надавати консультаційну підтримку з питань вивчення курсу «Вища математика».

Подібні заходи сприяють розширенню міжнародних академічних зв’язків, обміну освітнім досвідом та підвищенню якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти МНАУ.

Під час тім-білдінгових заходів воркшопу Анна Бурковська представила заключні результати наукового дослідження за темою «Дослідження впливу наративів сталого розвитку на просування сільськогосподарської продукції на ринку України на основі застосування семантичного підходу до продовольчого маркетингу в контексті забезпечення продовольчої безпеки» (№ 2025.05/0019). Проєкт реалізується за рахунок гранту Президента України, наданого Національним фондом досліджень України (НФДУ).
Особливу увагу привернула практична значущість запропонованого підходу для діяльності аграрних підприємств. Заступник керівника ТОВ «Веселинівська МТС» Андрій Кем відзначив, що семантичний підхід, представлений у дослідженні, дає змогу розкрити зміст і структуру наративів сталого розвитку, визначити ключові смислові акценти маркетингових повідомлень та оцінити їхній потенційний вплив на формування споживчих рішень. Отримані результати можуть бути використані аграрними підприємствами під час розроблення та вдосконалення маркетингової політики, позиціонування продукції й комунікації зі споживачами.

Анна Бурковська висловлює щиру вдячність Національному фонду досліджень України за фінансову підтримку дослідження, а також Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф за можливість представити його результати, долучитися до професійного обміну досвідом та сприяти розвитку діалогу між наукою та виробництвом.