Миколаївщина завжди належала до
зони ризикованого землеробства через невелику і мало прогнозовану кількість
опадів, від яких залежить і вегетація рослин, і врожай. Але за останні роки
посуха на Півдні України переконливо довела – сільське господарство має адаптуватися
до кліматичних змін, відшукати нові технології, що навіть у таких складних погодних
умовах дадуть результат.
За ініціативи ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна, сучасного ефективного менеджера, зорієнтованого на інновації, Миколаївський національний аграрний університет, як флагман аграрної науки, одним із перших на Миколаївщині з 2022 року почав опановувати і впроваджувати на полях свого Навчально-науково-практичного центру нову технологію смугового землеробства MZURI Pro-Til. І вона вже довела свою ефективність.
«Цього року через посуху нам було складно виростити врожай. Але ми впорались з цим завданням завдяки запровадженню новітніх технологій, - каже ректор, академік В’ячеслав Шебанін. – Завдяки техніці, парк якої університет оновив минулого року, ми не втратимо жодної зернини».
Жнива-2025 на полях МНАУ в розпалі
Цього року на сільгоспугіддях МНАУ під озимину було відведено понад 900 га: понад 100 га засіяно озимим ячменем, 320 га озимим ріпаком та 500 га озимою пшеницею. Стартувала зернозбиральна кампанія з початку липня.
«5 липня ми розпочали збирати озиму пшеницю, дещо раніше розпочали збирати ячмінь, - розповідає виконувач обов’язків головного агронома ННПЦ Іван Коваленко, спостерігаючи за роботою механізаторів на полі з озимою пшеницею сорту «Дума одеська». – Орієнтовна врожайність – близько 4 тонн з гектара. Для цього року це чудово, з такими погодно-кліматичними умовами – заморозками і посухою. Для нашого регіону дуже добре».
«Занадто важко цього року було виростить той хліб, що ми зараз збираємо», - додає директор Навчально-науково-практичного центру, директор Наукового парку «Агроперспектива» МНАУ Микола Карпенко.
«Рік дуже строкатий з погодних
умов. Взагалі у нас із січня по сьогодні випало ефективних опадів всього 108 мм
за нормою за 6 місяців 180 мм. Ми пережили абсолютно сухий лютий, березень,
квітень. 15 травня випала двомісячна норма опадів, і після 15 травня ми знову
без опадів. Звичайно, що це вплинуло на вегетацію рослин і на формування
врожаю. Окрім того, було ще два заморозки – один заморозок у кінці березня, на
початку квітня у нас був сніг, а потім знову заморозок, з великим вітром,
відчувалась температура до -11 градусів. Тому постраждали ріпаки та озимі
пшениці, дуже сильно постраждали озимі ячмені», - каже Микола Карпенко.
Правда, зважаючи на стан гібридів ріпаку вітчизняної і зарубіжної селекції на Демонстраційному полігоні з трансферу сучасних технологій МНАУ, і не скажеш, що вони постраждали.
«Ви бачите, що тут завдяки сучасним технологіям сформовано вагомий результат. І ці технології, що дають можливість розкрити потенціальні можливості кожного гібриду, потрібно поширювати у південному регіоні», - зауважує Микола Карпенко.
Найкраща технологія для Півдня України
Вже третій рік у Миколаївському національному аграрному університеті, завдяки партнеру і другові університету Мареку Ружняку, впроваджується технологія смугового землеробства MZURI Pro-Til, розповідає проректорка з наукової роботи МНАУ, докторка сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Дробітько. Для впровадження цієї ресурсоощадної, екологобезпечної, ґрунтозахисної та вологозберігаючої технології за підтримки ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна спочатку була придбана одна сівалка MZURI Pro-Til, вже цього року – другий посівний комплекс точного висіву та сучасний комбайн Claas Tukano.
«Другий рік поспіль урожаї, вирощені на полях Навчально-науково-практичного центру МНАУ, показують вищі результати на 20-25% порівняно з класичними технологіями. Тому за технологіями MZURI Pro-Til, No-Til, Mini-Til – майбутнє для аграріїв. У період зміни клімату аграрії будуть переходити на ці технології вирощування сільськогосподарських культур. На жаль, нас змусить клімат, життя, вимоги часу, охорона ґрунту, зберігання найбільш цінного, що лімітує нас на Півдні України, - це волога», - зауважує Антоніна Вікторівна.
У тому, що на Півдні України для аграріїв немає іншої альтернативи, ніж технологія MZURI Pro-Til, переконаний і директор Навчально-науково-практичного центру, директор Наукового парку «Агроперспектива» МНАУ Микола Карпенко, - вона ефективна в наших кліматичних умовах, до того ж економічно виправдана.
Він трохи розкрив таємницю, у чому сутність цієї технології:
«Одразу після збирання зернових культур йде пружинна борона REZULT, яка руйнує корку на 1-1,5 см для того, щоб дати можливість прорости бур’янам, зменшити випаровування і рівномірно розподілити по полю солому, яка залишилась після збирання. І в такому стані це поле відпочиває, нічого на ньому ми не робимо до посіву озимих культур. Перед посівом ми вносимо гербіцид суцільної дії і слідом сіємо. І на цьому все. І в подальшому ми вже тільки боремось із шкідниками та хворобами. Також за спеціальною схемою вноситься добриво. Там є ще багато моментів, але основні такі. Для Півдня України немає іншої альтернативи, ніж ця технологія», - каже Микола Дмитрович і додає, що з цього року, згідно з рішенням ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна, практично всі культури на полях ННПЦ МНАУ будуть вирощуватись за технологією MZURI Pro-Til.
Відданість землі і загальній справі
«Технологія MZURI Pro-Til була розроблена польською компанією під певні ґрунто-кліматичні умови, які враховують нестачу вологи і зменшення фінансових витрат на вирощування сільськогосподарської продукції та збереження і підвищення родючості ґрунтів. Проректор з наукової роботи університету Антоніна Дробітько і директор Навчально-науково-практичного центру і наукового парку «Агроперспектива» Микола Карпенко, спираючись на результати досліджень і накопичений досвід виробництва, розробили технологічні карти полів, зуміли адаптувати напрацювання аграрної науки до наших умов, що ця технологія «спрацювала» і довела свою ефективність», - зауважує ректор, академік В’ячеслав Шебанін.
Важливу роль в провадженні
сучасної технології, додає керманич МНАУ, відіграє і підбір кадрів – це мають бути люди, які розуміються на її принципах, усвідомлюють вимоги
часу і готові на них реагувати. Микола Карпенко надає перевагу саме таким –
вони розвиваються професійно і підвищують свій рівень відповідно до розвитку
ННПЦ, що теж не стоїть на місці, за підтримки ректора постійно оновлюючи парк
техніки і покращуючи ефективність своєї роботи завдяки впровадженню новітніх
технологій.
Наприклад, Іван Коваленко, який зараз виконує обов’язки головного агронома ННПЦ, не так давно працював тут водієм «КамАЗу». Він спочатку закінчив відділення коледжу з механізації, але відчув, що йому цього замало, і вступив вже до університету на факультет агротехнологій, а зараз є здобувачем магістерського рівня вищої освіти. До речі, Івану тільки 25 років, а наступна посівна кампанія вже буде його четвертою за рахунком.
Розвиваються і механізатори, які сіють і збирають врожаї на полях МНАУ. На роботу до Навчально-науково-практичного центру вони прийшли з певним досвідом, але вже тут навчились працювати на «розумній» техніці, що не завдає шкоди ґрунту, із готовністю беруть участь у впровадженні нових технологій. Одним словом, вони віддані землі і загальній справі.
Проте, за великим рахунком, відданість землі і загальній справі – це характерні риси кожного представника великої родини Миколаївського національного аграрного університету, яку за роки невпинної і наполегливої праці створив академік В’ячеслав Шебанін. Як справжній лідер, він вибудував в Україні ефективно працюючу модель європейського аграрного вишу, в якому органічно поєднані освіта, наука і сільгосптоваровиробництво. Тут кожний учасник процесу – здобувач освіти, викладач чи науковець, - чітко усвідомлює своє завдання і докладає всіх зусиль, щоб виконати його якнайефективніше, причому всі учасники освітнього, наукового, виробничого процесів діють взаємоузгоджено, об’єднані спільною ідеєю і прагненням - піклуватись про добробут, благополуччя та процвітання незалежної єдиної України і, звісно, рідної «аграрки».
Дописати коментар