Синергія освіти, науки та виробництва – як навчальні практики у МНАУ здійснюють підготовку затребуваних на ринку праці фахівців

 

    Важливу роль у підготовці майбутніх фахівців аграрної галузі відіграє саме практична складова навчання. Миколаївський національний аграрний університет має сформовану власну модель підготовки фахівців, основа якої – впровадження Програми інноваційно-інвестиційних проєктів «Інтеграція освіти, науки, виробництва». 

    «Україні слід підтримувати власний стиль у вищій аграрній освіті, зважаючи на спеціалізацію країни та наші культурні надбання, – переконаний ректор МНАУ, академік В’ячеслав Шебанін. – Поєднання освіти, науки та виробництва, що є візитівкою Миколаївського національного аграрного університету, має суттєві переваги – воно дозволяє здобувачам вищої освіти здобувати фахові знання і навички на лекціях та в умовах виробництва, що робить наших випускників затребуваними на ринку праці».

   Здійснюючи свою основну місію – надання якісної аграрної освіти європейського зразку, університет створює для здобувачів вищої освіти можливість пройти навчальну та виробничу практику й стажування на базі підприємств, установ та організацій. У межах впровадження дуальної форми здобуття освіти Миколаївський НАУ був одним із ініціаторів створення Науково-навчально-виробничого консорціуму «Південний», який об’єднав 8 науково-дослідних установ, 9 аграрних закладів вищої освіти та 22 виробничих підприємства України. Подібна співпраця дозволила розширити можливості спільної освітньо-наукової та виробничо-практичної діяльності, підвищити якість підготовки фахівців з аграрної вищої освіти.

    Але Миколаївський національний аграрний університет має і свій Навчально-науково-практичний центр, де є, як казав класик, до чого докласти руки мозолясті.

    НПЦ – майданчик для студентських досліджень

  «Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в агропромисловому комплексі і Навчально-науково-практичний центр створено за ініціативи ректора МНАУ, академіка В’ячеслава Шебаніна, - розповідає проректорка з наукової роботи МНАУ, докторка сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Дробітько. - Це не просто майданчик, це полігон, який задіяно практично круглий рік - від сівби ранніх зернових культур (і не тільки зернових) і аж до збирання пізніх зернових, овочевих культур, соняшнику, кукурудзи… Студенти мають унікальну можливість використовувати новітні технології і проводити наукові  дослідження, проходити навчальні та виробничі практики з березня по листопад».

  

    Тільки цього року, додає Антоніна Дробітько, не дивлячись на екстремальні погодні умови, тут було посіяно 397 сортів та гібридів різних сільськогосподарських культур. І вирощування кожної з них має значення не тільки для підготовки майбутнього агронома, а й для науки, для країни в цілому.

    У лабораторії під відкритим небом, як ще називають Навчально-науково-практичний центр, ми зустріли групу здобувачів вищої освіти другого курсу спеціальності «Агрономія» під керівництвом  доцентки кафедри землеробства, геодезії та землеустрою МНАУ, кандидатки сільськогосподарських наук Тетяни Манушкіної. За допомогою лабораторного обладнання майбутні агрономи знімали морфологічні та фізіологічні показники сильфія пронизанолистого, однієї з фітоенергетичних культур, яка вирощується на полях ННПЦ.

    «Із здобувачами вищої освіти в межах навчальної та виробничої практики ми проводимо наукові дослідження за бюджетною тематикою «Розроблення технології вирощування фітоенергетичних культур у повоєнний період». Ця тематика спрямована на те, щоби розробити технології вирощування культур, які дають багато енергії, і які можна переробляти на біопаливо. Наприклад, на біоетанол, на пелети, для того, щоби забезпечити енергетичну безпеку нашої держави», - розповіла Тетяна Манушкіна і додала, що в подальшому здобувачі вищої освіти використають отримані в межах досліджень дані для написання наукових робіт, з якими обов’язково візьмуть участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт.

    Перший в Україні дослідний мигдалевий сад

    МНАУ впевнено тримає марку першості серед закладів вищої аграрної освіти у розвитку своїх сільгоспугідь. «За результатами огляду-конкурсу на кращий структурний підрозділ «Дослідне поле» серед усіх  аграрних ЗВО України за останні 8 років Миколаївський національний аграрний університет було відзначено за значні досягнення у розвитку практичної складової в освіті і науці та нагороджено Дипломом першого ступеня», - зазначає В’ячеслав Шебанін.

    А тепер миколаївська «аграрка» має всі шанси посісти лідерські позиції серед аграрних ЗВО у навчально-дослідних садах – наприкінці минулого року на площі 0,777 га в Навчально-науково-практичному центрі МНАУ було закладено першій в Україні дослідний мигдалевий сад.

    Як розповів лаборант кафедри землеробства, геодезії та землеустрою МНАУ Андрій Камінський, який опікується дослідним мигдалевим садом, на локації ННПЦ у період з 26 листопада по 13 грудня 2024 року був висаджений мигдаль сортів «Пента», «Макако», «Даймор», а також кількох цінних сортів, які дістались університету завдяки Валерію Бурову, члену горіхової асоціації України, переселенцю з Херсонщини, який зараз розвиває розплідник мигдалю на Кіровоградщині.

    «Мигдаль – це дуже перспективна і рентабельна рослина для нашого регіону, оскільки посухостійка, його цвіт витримує перепади температур до -5°С, - каже Андрій Камінський. – Мигдалевий сад – це навчально-дослідна платформа. Студенти навчаться вирощувати, доглядати, ознайомляться з повною технологією вирощування мигдалю на півдні України. Мигдаль для наших широт взагалі нова культура. Іспанія, Франція – це зрозуміло, але для України… Ми хочемо, аби молоді фахівці займались мигдалем».

    ННПЦ як майданчик для міжнародних наукових досліджень

 За словами В’ячеслава Шебаніна, Навчально-науково-практичний центр університету співпрацює із всесвітньовідомими іноземними та вітчизняними компаніями, такими, як «MZURI WORLD», «Байер», «Клаус», «Іригатор-Україна», а також науково-дослідними установами, як Всеукраїнський науковий інститут селекції, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та іншими.  

   Із 2023 року Миколаївський національний аграрний університет, як флагман сільськогосподарської науки, є учасником міжнародного проєкту «Introducing Kernza to diversify agriculture and restore health» - наукового дослідження технологічних аспектів вирощування кернзи, яку вже зараз називають злаком для землеробства майбутнього, в різних ґрунтово-кліматичних умовах України.

    Як розповіла Антоніна Дробітько, у цих дослідженнях, якими керує Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН», крім Миколаївського національного аграрного університету, беруть участь Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН (м. Вінниця), ЗВО «Подільський державний університет» (м. Кам’янець-Подільський), Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М.І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН (Полтавська обл.). Міжнародний проект, що фінансується американським Інститутом землі (Land Institute), триватиме по 2026 рік і матиме значний вплив на розвиток сільського господарства в Україні, зокрема на розширення асортименту зернових культур, зменшення сукупних витрат на їх вирощування в умовах повоєнного відновлення держави, поліпшення екологічного стану довкілля в майбутньому.

    Підготовка сучасного фахівця аграрної галузі передбачає комбінування різних підходів, які направлені на здобуття фахових знань у лекційних аудиторіях і практичних навичок завдяки навчальним практикам та дослідженням на локаціях Навчально-науково-практичного центру. Саме така система підготовки, яка впроваджена у Миколаївському національному аграрному університеті, дає ефективний результат.

    «Наші освітні програми підготовки здобувачів вищої освіти різних освітніх рівнів мають студентоцентрований підхід та дають гарантії швидкої адаптації молодого фахівця на робочому місці з огляду на особливості фаху. Ця мета досягається й завдяки тому, що наші освітні програми орієнтовані також на роботодавців, що підтверджує багаторічний досвід співпраці із підприємствами, установами та організаціями, які є стейкхолдерами і фактично замовниками наших випускників. Я не втомлюсь говорити: студенти МНАУ – найкращі в Україні, оскільки до виконання фахових обов’язків вони підготовлені всебічно, як того вимагає сучасний бізнес та потенційні роботодавці», - зазначає академік В’ячеслав Шебанін.