Вони не такі, як всі: в їхніх очах немає ненависті, користі, вони не говорять поганих і образливих слів, вони так радіють, коли до них приходять гості... Коли дивишся на них, серце просто на шматки розривається й очі наповнюються сльозами. Діти просто хотіли називати когось мамою і татом, і щоб їх просто любили, щоб у них була сім'я... Малеча чекає, що одного разу відчиняться двері, і в кімнату зайдуть люди…
Студенти академічної групи П1/1 та небайдужа молодь інженерно-енергетичного факультету у межах благодійної акції спонтанної доброти завітали до Міського будинку дитини «Сонечко». Ігри, подарунки, живе спілкування – завдяки цьому день став особливим, подарувавши відчуття свята і веселощів. Бажаємо всім дітям більше щасливих моментів у житті, нехай посмішка частіше осяює їхні юні личка.
Дописати коментар