Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ).
При цьому перелік надходжень, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, встановлено п. 292.11 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 ПКУ (пп. 296.1.3 ПКУ).
Для складання Спрощеного фінансового звіту суб´єкта малого підприємництва, зокрема, платниками єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п. 291.4 ПКУ, застосовуються норми П(С)БО 25.
Відповідно до пп. 2.4 п. 2 р. ІІІ П(С)БО 25 у звіті про фінансові результати в статті «Інші доходи» відображаються суми інших доходів від операційної та звичайної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов´язань і господарських операцій підприємств і організацій на субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» узагальнюється інформація про доходи від купівлі-продажу іноземної валюти, зокрема додатна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю.
Від´ємна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю відображається на рахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».
При цьому П(С)БО 15 «Дохід» визначено, що балансова вартість валюти – вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.
Таким чином, додатна різниця між курсом продажу валюти (міжбанком) та курсом НБУ на дату продажу, яка є доходом платника єдиного податку – юридичної особи, оподатковується єдиним податком на загальних підставах. У разі отримання від´ємної різниці від продажу іноземної валюти, її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
Що стосується додатної курсової різниці, яка виникає в результаті перерахунку іноземної валюти, то згідно з п. 4 П(С)БО 21 курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов´язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу (п. 7 П(С)БО 21).
Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Враховуючи вищенаведене, перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку юридичної особи – платника єдиного податку, здійснюється на дату звітного балансу на весь залишок іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються в бухгалтерському обліку у складі доходів або витрат платника податку.
Таким чином, доходом платника єдиного податку – юридичної особи є сума додатної курсової різниці від перерахунку залишків іноземної валюти. У разі отримання від´ємної курсової різниці від перерахунку залишків іноземної валюти, її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
Прес-служба ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
ГУ Міндоходів у Миколаївській області
Дописати коментар