Новини МНАУ

Згідно з графіком навчального процесу на 2024-2025 н. р. і чинним «Положенням про проведення практик студентів у Миколаївському національному аграрному університеті», у період з 30.06.2025 р. по 12.07.2025 р. були проведені навчальні практики у змішаному форматі як на базі Миколаївської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, так і в лабораторіях кафедри ветеринарної медицини та гігієни з наступних дисциплін: «Загальна мікробіологія та вірусологія» (група БТ 1/1 спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»), «Ветеринарна вірусологія» (група ВМ 2/1 спеціальності 211 «Ветеринарна медицина») та «Гігієна тварин» (група ВМ 3/1 та «Паразитологія та інвазійні хвороби» група ВМ 4/1 спеціальності 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза»).

Під час проходження навчальної практики здобувачі вищої освіти брали участь у відборі води, визначенні її рН, ознайомилися з правилами роботи лабораторії ветеринарно-санітарного контролю щодо інвазійних хвороб, з правилами повного паразитологічного розтину риб, розробленого К.І. Скрябіним. Також брали участь у приготуванні різних поживних середовищ для культивування мікроорганізмів, ідентифікували посіви мікроорганізмів.

Після завершення практики було проведено залік. 

    Важливу роль у підготовці майбутніх фахівців аграрної галузі відіграє саме практична складова навчання. Миколаївський національний аграрний університет має сформовану власну модель підготовки фахівців, основа якої – впровадження Програми інноваційно-інвестиційних проєктів «Інтеграція освіти, науки, виробництва». 

    «Україні слід підтримувати власний стиль у вищій аграрній освіті, зважаючи на спеціалізацію країни та наші культурні надбання, – переконаний ректор МНАУ, академік В’ячеслав Шебанін. – Поєднання освіти, науки та виробництва, що є візитівкою Миколаївського національного аграрного університету, має суттєві переваги – воно дозволяє здобувачам вищої освіти здобувати фахові знання і навички на лекціях та в умовах виробництва, що робить наших випускників затребуваними на ринку праці».

   Здійснюючи свою основну місію – надання якісної аграрної освіти європейського зразку, університет створює для здобувачів вищої освіти можливість пройти навчальну та виробничу практику й стажування на базі підприємств, установ та організацій. У межах впровадження дуальної форми здобуття освіти Миколаївський НАУ був одним із ініціаторів створення Науково-навчально-виробничого консорціуму «Південний», який об’єднав 8 науково-дослідних установ, 9 аграрних закладів вищої освіти та 22 виробничих підприємства України. Подібна співпраця дозволила розширити можливості спільної освітньо-наукової та виробничо-практичної діяльності, підвищити якість підготовки фахівців з аграрної вищої освіти.

    Але Миколаївський національний аграрний університет має і свій Навчально-науково-практичний центр, де є, як казав класик, до чого докласти руки мозолясті.

    НПЦ – майданчик для студентських досліджень

  

    Тільки цього року, додає Антоніна Дробітько, не дивлячись на екстремальні погодні умови, тут було посіяно 397 сортів та гібридів різних сільськогосподарських культур. І вирощування кожної з них має значення не тільки для підготовки майбутнього агронома, а й для науки, для країни в цілому.

    У лабораторії під відкритим небом, як ще називають Навчально-науково-практичний центр, ми зустріли групу здобувачів вищої освіти другого курсу спеціальності «Агрономія» під керівництвом  доцентки кафедри землеробства, геодезії та землеустрою МНАУ, кандидатки сільськогосподарських наук Тетяни Манушкіної. За допомогою лабораторного обладнання майбутні агрономи знімали морфологічні та фізіологічні показники сильфія пронизанолистого, однієї з фітоенергетичних культур, яка вирощується на полях ННПЦ.

    «Із здобувачами вищої освіти в межах навчальної та виробничої практики ми проводимо наукові дослідження за бюджетною тематикою «Розроблення технології вирощування фітоенергетичних культур у повоєнний період». Ця тематика спрямована на те, щоби розробити технології вирощування культур, які дають багато енергії, і які можна переробляти на біопаливо. Наприклад, на біоетанол, на пелети, для того, щоби забезпечити енергетичну безпеку нашої держави», - розповіла Тетяна Манушкіна і додала, що в подальшому здобувачі вищої освіти використають отримані в межах досліджень дані для написання наукових робіт, з якими обов’язково візьмуть участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт.

    Перший в Україні дослідний мигдалевий сад

    МНАУ впевнено тримає марку першості серед закладів вищої аграрної освіти у розвитку своїх сільгоспугідь. «За результатами огляду-конкурсу на кращий структурний підрозділ «Дослідне поле» серед усіх  аграрних ЗВО України за останні 8 років Миколаївський національний аграрний університет було відзначено за значні досягнення у розвитку практичної складової в освіті і науці та нагороджено Дипломом першого ступеня», - зазначає В’ячеслав Шебанін.

    А тепер миколаївська «аграрка» має всі шанси посісти лідерські позиції серед аграрних ЗВО у навчально-дослідних садах – наприкінці минулого року на площі 0,777 га в Навчально-науково-практичному центрі МНАУ було закладено першій в Україні дослідний мигдалевий сад.

    Як розповів лаборант кафедри землеробства, геодезії та землеустрою МНАУ Андрій Камінський, який опікується дослідним мигдалевим садом, на локації ННПЦ у період з 26 листопада по 13 грудня 2024 року був висаджений мигдаль сортів «Пента», «Макако», «Даймор», а також кількох цінних сортів, які дістались університету завдяки Валерію Бурову, члену горіхової асоціації України, переселенцю з Херсонщини, який зараз розвиває розплідник мигдалю на Кіровоградщині.

    «Мигдаль – це дуже перспективна і рентабельна рослина для нашого регіону, оскільки посухостійка, його цвіт витримує перепади температур до -5°С, - каже Андрій Камінський. – Мигдалевий сад – це навчально-дослідна платформа. Студенти навчаться вирощувати, доглядати, ознайомляться з повною технологією вирощування мигдалю на півдні України. Мигдаль для наших широт взагалі нова культура. Іспанія, Франція – це зрозуміло, але для України… Ми хочемо, аби молоді фахівці займались мигдалем».

    ННПЦ як майданчик для міжнародних наукових досліджень

 За словами В’ячеслава Шебаніна, Навчально-науково-практичний центр університету співпрацює із всесвітньовідомими іноземними та вітчизняними компаніями, такими, як «MZURI WORLD», «Байер», «Клаус», «Іригатор-Україна», а також науково-дослідними установами, як Всеукраїнський науковий інститут селекції, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та іншими.  

   Із 2023 року Миколаївський національний аграрний університет, як флагман сільськогосподарської науки, є учасником міжнародного проєкту «Introducing Kernza to diversify agriculture and restore health» - наукового дослідження технологічних аспектів вирощування кернзи, яку вже зараз називають злаком для землеробства майбутнього, в різних ґрунтово-кліматичних умовах України.

    Як розповіла Антоніна Дробітько, у цих дослідженнях, якими керує Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН», крім Миколаївського національного аграрного університету, беруть участь Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН (м. Вінниця), ЗВО «Подільський державний університет» (м. Кам’янець-Подільський), Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М.І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН (Полтавська обл.). Міжнародний проект, що фінансується американським Інститутом землі (Land Institute), триватиме по 2026 рік і матиме значний вплив на розвиток сільського господарства в Україні, зокрема на розширення асортименту зернових культур, зменшення сукупних витрат на їх вирощування в умовах повоєнного відновлення держави, поліпшення екологічного стану довкілля в майбутньому.

    Підготовка сучасного фахівця аграрної галузі передбачає комбінування різних підходів, які направлені на здобуття фахових знань у лекційних аудиторіях і практичних навичок завдяки навчальним практикам та дослідженням на локаціях Навчально-науково-практичного центру. Саме така система підготовки, яка впроваджена у Миколаївському національному аграрному університеті, дає ефективний результат.

    «Наші освітні програми підготовки здобувачів вищої освіти різних освітніх рівнів мають студентоцентрований підхід та дають гарантії швидкої адаптації молодого фахівця на робочому місці з огляду на особливості фаху. Ця мета досягається й завдяки тому, що наші освітні програми орієнтовані також на роботодавців, що підтверджує багаторічний досвід співпраці із підприємствами, установами та організаціями, які є стейкхолдерами і фактично замовниками наших випускників. Я не втомлюсь говорити: студенти МНАУ – найкращі в Україні, оскільки до виконання фахових обов’язків вони підготовлені всебічно, як того вимагає сучасний бізнес та потенційні роботодавці», - зазначає академік В’ячеслав Шебанін.  

    З нового навчального року на базі Фермерського господарства «Золота рибка», яке вже понад 20 років працює у Первомайському районі Миколаївщини і відоме запровадженням передових агротехнологій, відкриється філія кафедри точного землеробства Миколаївського НАУ.

    І перший крок до цього вже зроблено - 21 липня для філії кафедри засновник ФГ «Золота рибка» Микола Гадицький передав ректору Миколаївського НАУ, академіку В’ячеславу Шебаніну агродрон Agras T50. Це відкриває перед університетом, який є лідером сучасної освіти на Півдні України, ще більше перспектив як у сільгосптоваровиробництві, так і в науці.

    «Завдяки агродрону ми зможемо проводити моніторинг наших дослідних полів та ділянок, оцифровувати інформацію, формувати базу даних. Ми можемо менше витрачати пестицидів, покращуючи екологічний стан полів, адже зменшення пестицидного навантаження – це те, чого прагнуть аграрії. Також наші здобувачі освіти, навчаючись на такому обладнанні, стануть більш конкурентоспроможними», - зауважила Антоніна Дробітько.

    Засновник ФГ «Золота рибка» Микола Гадицький, передаючи агродрон Миколаївському НАУ, підкреслив, що саме ця технологія змінила хід подій у їхньому господарстві. 

  Миколаївщина завжди належала до зони ризикованого землеробства через невелику і мало прогнозовану кількість опадів, від яких залежить і вегетація рослин, і врожай. Але за останні роки посуха на Півдні України переконливо довела – сільське господарство має адаптуватися до кліматичних змін, відшукати нові технології, що навіть у таких складних погодних умовах дадуть результат.

   За ініціативи ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна, сучасного ефективного менеджера, зорієнтованого на інновації, Миколаївський національний аграрний університет, як флагман аграрної науки, одним із перших на Миколаївщині з 2022 року почав опановувати і впроваджувати на полях свого Навчально-науково-практичного центру нову технологію смугового землеробства MZURI Pro-Til. І вона вже довела свою ефективність.

   «Цього року через посуху нам було складно виростити врожай. Але ми впорались з цим завданням завдяки запровадженню новітніх технологій, - каже ректор, академік В’ячеслав Шебанін. – Завдяки техніці, парк якої університет оновив минулого року, ми не втратимо жодної зернини».

    Жнива-2025 на полях МНАУ в розпалі

    Цього року на сільгоспугіддях МНАУ під озимину було відведено понад 900 га: понад 100 га засіяно озимим ячменем, 320 га озимим ріпаком та 500 га озимою пшеницею. Стартувала зернозбиральна кампанія з початку липня.

    «5 липня ми розпочали збирати озиму пшеницю, дещо раніше розпочали збирати ячмінь, - розповідає виконувач обов’язків головного агронома ННПЦ Іван Коваленко, спостерігаючи за роботою механізаторів на полі з озимою пшеницею сорту «Дума одеська». – Орієнтовна врожайність – близько 4 тонн з гектара. Для цього року це чудово, з такими погодно-кліматичними умовами – заморозками і посухою. Для нашого регіону дуже добре».

    «Занадто важко цього року було виростить той хліб, що ми зараз збираємо», - додає

    «Рік дуже строкатий з погодних умов. Взагалі у нас із січня по сьогодні випало ефективних опадів всього 108 мм за нормою за 6 місяців 180 мм. Ми пережили абсолютно сухий лютий, березень, квітень. 15 травня випала двомісячна норма опадів, і після 15 травня ми знову без опадів. Звичайно, що це вплинуло на вегетацію рослин і на формування врожаю. Окрім того, було ще два заморозки – один заморозок у кінці березня, на початку квітня у нас був сніг, а потім знову заморозок, з великим вітром, відчувалась температура до -11 градусів. Тому постраждали ріпаки та озимі пшениці, дуже сильно постраждали озимі ячмені», - каже Микола Карпенко.

    Правда, зважаючи на стан гібридів ріпаку вітчизняної і зарубіжної селекції на

   «Ви бачите, що тут завдяки сучасним технологіям сформовано вагомий результат. І ці технології, що дають можливість розкрити потенціальні можливості кожного гібриду, потрібно поширювати у південному регіоні», - зауважує Микола Карпенко.

    Найкраща технологія для Півдня України

    Вже третій рік у Миколаївському національному аграрному університеті, завдяки партнеру і другові університету Мареку Ружняку, впроваджується технологія смугового землеробства MZURI Pro-Til, розповідає проректорка з наукової роботи МНАУ, докторка сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Дробітько. Для впровадження цієї ресурсоощадної, екологобезпечної, ґрунтозахисної та вологозберігаючої технології за підтримки ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна спочатку була придбана одна сівалка MZURI Pro-Til, вже цього року – другий посівний комплекс точного висіву та сучасний комбайн Claas Tukano.

    «Другий рік поспіль урожаї, вирощені на полях Навчально-науково-практичного центру МНАУ, показують вищі результати на 20-25% порівняно з класичними технологіями. Тому за технологіями MZURI Pro-Til, No-Til, Mini-Til – майбутнє для аграріїв. У період зміни клімату аграрії будуть переходити на ці технології вирощування сільськогосподарських культур. На жаль, нас змусить клімат, життя, вимоги часу, охорона ґрунту, зберігання найбільш цінного, що лімітує нас на Півдні України, - це волога», - зауважує Антоніна Вікторівна.

   «Одразу після збирання зернових культур йде пружинна борона REZULT, яка руйнує корку на 1-1,5 см для того, щоб дати можливість прорости бур’янам, зменшити випаровування і рівномірно розподілити по полю солому,  яка залишилась після збирання. І в такому стані це поле відпочиває, нічого на ньому ми не робимо до посіву озимих культур. Перед посівом ми вносимо гербіцид суцільної дії і слідом сіємо. І на цьому все. І в подальшому ми вже тільки боремось із шкідниками та хворобами. Також за спеціальною схемою вноситься добриво. Там є ще багато моментів, але основні такі. Для Півдня України немає іншої альтернативи, ніж ця технологія», - каже Микола Дмитрович і додає, що з цього року, згідно з рішенням ректора, академіка В’ячеслава Шебаніна, практично всі культури на полях ННПЦ МНАУ будуть вирощуватись за технологією MZURI Pro-Til.

    Відданість землі і загальній справі

  «Технологія MZURI Pro-Til була розроблена польською компанією під певні ґрунто-кліматичні умови, які враховують нестачу вологи і зменшення фінансових витрат на вирощування сільськогосподарської продукції та збереження і підвищення родючості ґрунтів. Проректор з наукової роботи університету Антоніна Дробітько і директор Навчально-науково-практичного центру і наукового парку «Агроперспектива» Микола Карпенко, спираючись на результати досліджень і накопичений досвід виробництва, розробили технологічні карти полів, зуміли адаптувати напрацювання аграрної науки до наших умов, що ця технологія «спрацювала» і довела свою ефективність», - зауважує ректор, академік В’ячеслав Шебанін.

   Важливу роль в провадженні сучасної технології, додає керманич МНАУ, відіграє і підбір кадрів – це мають бути люди, які розуміються на її принципах, усвідомлюють вимоги часу і готові на них реагувати. Микола Карпенко надає перевагу саме таким – вони розвиваються професійно і підвищують свій рівень відповідно до розвитку ННПЦ, що теж не стоїть на місці, за підтримки ректора постійно оновлюючи парк техніки і покращуючи ефективність своєї роботи завдяки впровадженню новітніх технологій.

    Наприклад, Іван Коваленко, який зараз виконує обов’язки головного агронома ННПЦ, не так давно працював тут водієм «КамАЗу». Він спочатку закінчив відділення коледжу з механізації, але відчув, що йому цього замало, і вступив вже до університету на факультет агротехнологій, а зараз є здобувачем магістерського рівня вищої освіти. До речі, Івану тільки 25 років, а наступна посівна кампанія вже буде його четвертою за рахунком.

    Розвиваються і механізатори, які сіють і збирають врожаї на полях МНАУ. На роботу до Навчально-науково-практичного центру вони прийшли з певним досвідом, але вже тут навчились працювати на «розумній» техніці, що не завдає шкоди ґрунту, із готовністю беруть участь у впровадженні нових технологій. Одним словом, вони віддані землі і загальній справі.

    Проте, за великим рахунком, відданість землі і загальній справі – це характерні риси кожного представника великої родини Миколаївського національного аграрного університету, яку за роки невпинної і наполегливої праці створив академік В’ячеслав Шебанін. Як справжній лідер, він вибудував в Україні ефективно працюючу модель європейського аграрного вишу, в якому органічно поєднані освіта, наука і сільгосптоваровиробництво. Тут кожний учасник процесу – здобувач освіти, викладач чи науковець, - чітко усвідомлює своє завдання і докладає всіх зусиль, щоб виконати його якнайефективніше, причому всі учасники освітнього, наукового, виробничого процесів діють взаємоузгоджено, об’єднані спільною ідеєю і прагненням - піклуватись про добробут, благополуччя та процвітання незалежної єдиної України і, звісно, рідної «аграрки».

Директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська надала роз'яснення щодо процедури вступу до закладів вищої освіти молоді з тимчасово окупованих територій. Для них діє спрощена процедура вступу до українських вишів і миколаївських, зокрема.

За словами пані директорки, вперше буквально до дрібниць продумана процедура вступу для того, щоб повністю компенсувати дітям з ТОТ всі негаразди в житті, які у них є при проживанні на тимчасово окупованій території.

Директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська детально розповіла про пільги та переваги для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.

1.              Дистанційна подача документів. «Якщо дитина сьогодні знаходиться на тимчасово окупованій території, для подачі документів немає потреби прямо зараз виїжджати, а можна протягом трьох місяців дочекатись небезпечної ситуації і тоді виїхати. Зараз подача документів може бути дистанційна», - каже пані Веліховська.

2.              Для абітурієнтів з ТОТ не є проблемою відсутність результатів НМТ. «Молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях, не потрібно складати НМТ. Вони лише звертаються до Освітнього центру (детально про нього читайте нижче) і вступають на підставі тих документів, які у них є. Для них будуть проведені внутрішні вступні іспити, що також будуть проведені дистанційно», - сказала директор департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА.

3.              Відсутність українського паспорта і українського атестата не є проблемою. «Ми розуміємо, що та молодь, яка 3-4 роки знаходиться в окупації, на сьогодні не має українського паспорту. Тому для вступу достатньо свідоцтва про народження. Держава також розуміє, що, якщо молодь перебуває на тимчасово окупованій території, то не кожна дитина може мати атестат українського закладу. Тому вона подає ті документи, які у неї на сьогодні є», - каже пані Веліховська.

4.              Анонімність та безпека гарантовані кожному абітурієнту з ТОТ. «Під час вступу дані про молодь з ТОТ будуть зашифровані спеціальними шифрами. І так само при зарахуванні навпроти рядку з цим шифром буде написано «рекомендований до зарахування»», - деталізувала директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА.

5.              Бюджетне навчання за квотою 2. «У кожному закладі вищої освіти до 10% бюджетних місць спеціально передбачено для вступників з ТОТ, але не менше одного. Тобто, якщо 30 місць ліцензовано на спеціальність, то 3 місці обов’язково будуть для молоді з ТОТ. У разі, якщо абітурієнт за конкурсом не попадає на бюджет, то вступнику буде сплачуватись стипендія академічна (за навчання), може сплачуватись стипендія соціальна, якщо він належить до відповідних пільгових категорій. Також надається гуртожиток. Крім того, якщо абітурієнт не потрапив на бюджетне місце обраної спеціальності в обраному ЗВО, то інший заклад вищої освіти в цьому ж місті, при наявності бюджетних місць, може запропонувати йому таке місце по тій же самій спеціальності. Тобто абітурієнт вступає не в той виш, який обрав, але на таку ж саме спеціальність в інший ЗВО, наприклад, в тому ж самому Миколаєві, що теж дуже зручно», - каже Алла Веліховська.

Окремо пані Веліховська зупинилась на Освітніх центрах. Їх два – «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Абітурієнту з ТОТ, незалежно від того, де він проживає – в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській області чи в Криму, треба звернутись до одного з цього Освітніх центрів, і далі вони вже будуть його консультувати, що робити, і як діяти.

Миколаївський національний аграрний університет має у Facebook об’єднану сторінку Освітніх центрів «Донбас-Україна» і «Крим-Україна». Скористайтесь шансом отримати якісну аграрну освіту європейського зразка – вступайте до МНАУ!

Відео коментаря тут https://www.facebook.com/watch/?v=675392212205659&rdid=lACJb5Mn8alE1CVr