Розвиток ННПЦ Миколаївського НАУ – як освіта і наука рухають вперед виробництво

             Вже понад 40 років розвиток Миколаївського національного аграрного університету (МНАУ) відбувається згідно з прогресивними напрямами та ідеями аграрної освіти країн світу, а це, насамперед, максимальне наближення освітнього процесу до науки й виробництва. Саме тому за ініціативи ректора університету, академіка В’ячеслава Шебаніна у вересні 2007 року для забезпечення практичного навчання здобувачів вищої освіти, набуття ними стійких професійних вмінь, навичок, необхідних для прийняття самостійних рішень в реальних умовах сільгосптоваровиробництва, було створено Навчально-науково-практичний центр.

Пройшовши певний шлях розвитку, ННПЦ МНАУ сьогодні повністю забезпечує ефективну інтеграцію аграрної освіти та науки з виробництвом, про що свідчать результати збору цьогорічного врожаю ранніх зернових культур, про які йшла мова в інтерв’ю  ректора.

«Наш університет найкращий, тому що він наочно доводить ефективність поєднання освіти, науки та виробництва. Адже ми, як казав класик, сіємо зерно золоте в прямому і переносному сенсі - одночасно здійснюємо підготовку сучасних аграріїв, які володіють всіма доступними знаннями та інструментами для реагування на виклики сьогодення, і вирощуємо гарні врожаї навіть в умовах посухи завдяки впровадженню сучасних інноваційних технологій. І як результат - цього року врожайність озимих ячменю, пшениці і рапсу на полях ННПЦ була на 30-40% вищою за середньо обласну», - каже В’ячеслав Шебанін.

Що з себе представляє ННПЦ МНАУ, які виклики йому довелося долати цього літа, які є плани вже на цю осінь, - читайте в нашому матеріалі.

Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в АПК

Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в АПК, створений за ініціативи університету закладами вищої освіти, науково-дослідними інститутами НААН та підприємствами України, розміщений на полях Навчально-науково-практичному центру МНАУ, - єдиний такий в Україні. Саме тут, у кліматичних умовах південного степу, що останні кілька років вражають своєю екстремальністю, проходять випробовування сорти та гібриди сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин, біо- і нанопрепарати, добрива, технічні новинки, надані як вітчизняними селекційними центрами і компаніями, так і зарубіжними виробниками.

Саме тут Миколаївський НАУ вже 14 років поспіль проводить Міжнародний День поля, який перетворився на Міжнародний форум. Попри повномасштабну війну, цього року День поля був масштабним – у межах Міжнародного форуму «Продовольча безпека в період війни і післявоєнного відновлення: глобальні та національні виміри», який відбувся 29-30 травня 2025 року, Інноваційний полігон з трансферу сучасних технологій в АПК прийняв понад 2 тисячі відвідувачів, було представлено 117 компаній, з-поміж яких понад 80 – зарубіжних, світова колекція сучасних аграрних дронів. 

Така зацікавленість цілком зрозуміла – попри складні часи для України, Інноваційний полігон не зупиняється у своєму розвитку. Для прикладу: якщо у 2016 році на Дні поля тут було представлено 168 сортів пшениці та ячменю і 136 гібридів соняшнику, то цього року - 397 сортів та гібридів різних польових культур вітчизняної та зарубіжної селекції!

«У Миколаївському національному аграрному університеті за ініціативи ректора університету, академіка В’ячеслава Шебаніна створено 14 демонстраційних полігонів, - розповідає проректорка з наукової роботи МНАУ, докторка сільськогосподарських наук, професорка Антоніна Дробітько. -  Найбільший з них - полігон зернових колосових культур: цього року в колекції знаходиться 278 сортів не тільки селекційних центрів України, а й зарубіжжя. Також є демонстраційний полігон технічних культур, на якому зібрано понад 50 гібридів соняшнику та 49 гібридів ріпаку, демонстраційний полігон зернобобових культур з 9 сортами гороху та 7 сортами сої, демонстраційний полігон кукурудзи, на якому представлено 7 гібридів кукурудзи. Є демонстраційний полігон нішевих культур з 12 різними видами, а також бавовник. Є тут фундуковий та мигдалевий сади, представлені овочеві та інші сільськогосподарські культури».

ННПЦ впевнено крокує в ногу з часом – всі поля Центру оцифровані, і їх обробка «розумною» сучасною технікою відбувається точно, в строки та екологічно. До речі, оновленню парку техніки ректор університету В’ячеслав Шебанін як ефективний менеджер, приділяє значну увагу. За словами Антоніни Дробітько, тільки минулого року на оновлення матеріально-технічної бази було спрямовано понад 33 млн. грн. Зокрема, було закуплено новий комбайн Claas Tukano, другий посівний комплекс точного висіву MZURI Pro-Til, новий трактор John Deere і інше обладнання, не враховуючи посівний матеріал сучасних сортів, гібридів, засоби захисту рослин, біопрепарати.

Коли навіть проблема дає поштовх для розвитку

Кілька років тому група науковців університету розробила і впровадила інноваційний проєкт «Сучасне зрошення земель Навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ» на площі 277 га. Про цей проєкт і проблемну ситуацію, в якій опинився ННПЦ, розповів його директор Микола Карпенко.

«Розроблений науковцями інноваційний проєкт зацікавив відому американську компанію «Монсанта» ("Байер"), що відповідно до укладених договорів інвестувала в будівництво напірного водогону (5 км) та придбання 2-х сучасних дощувальних машин Lindsay Zimmatic. За кошти Європейського Союзу було введено другу чергу сучасного дощувального зрошення площею 120 га. Українське представництво ізраїльської компанії Irrigator надало для випробовування обладнання системи крапельного зрошення. Але цього року через реформування галузі меліорації в Україні ми залишилися без води вперше за 56 років існування Південно-Бузької зрошувальної системи. До цього система працювала без збоїв, ми отримували гарні врожаї», - каже Микола Карпенко.

Здавалося, що в такій ситуації можна зробити? У Навчально-науково-практичному центрі за підтримки ректора В’ячеслава Шебаніна знайшли вихід – реанімували закинуту років двадцять тому попередніми орендаторами цієї землі свердловину, і вже з початку липня овочеві культури, які під час навчальної та виробничої практик, вивчаючи агротехнології і впроваджуючи їх у життя, здобувачі вищої освіти вирощують для Центру громадського харчування університету, отримали таку необхідну воду. Так, цього року врожай овочів не буде таким щедрим, як у попередніх роках. Але вже наступного року ННПЦ буде мати певну «водну автономію» від погодних умов чи інших обставин.

Додамо, що є в цьому і певний виховний момент – на життєвому прикладі. Здобувачі вищої освіти Миколаївського НАУ знали про проблему, що виникла, і побачили, як вона була вирішена, переконавшись, що з будь-якої ситуації треба шукати вихід, і він обов’язково знайдеться, якщо не опускати руки і діяти разом.

Пасіка і майбутній черешневий сад

Відгукуючись на сучасні тенденції динамічного розвитку галузі бджільництва і перетворення України на помітного гравця на світовому ринку меду, у межах грантового проєкту, що реалізовувався Миколаївським НАУ та Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), на одній з локацій Навчально-науково-виробничого центру було створено Навчально-науково-виробничу пасіку.

Опікується 85 бджолосім’ями породи карніка Андрій Нестерук, завідувач лабораторії бджільництва і пасічник з 20-річним стажем. Він каже, що у здобувачів освіти є можливість перевірити на власному досвіді, чи легкий хліб бджоляра, а у співробітників університету – пройти курс апітерапії у двох спеціально облаштованих для цього будиночках. За словами А.Нестерука, такий сон на вуликах дуже корисний: бджоли під час роботи у вулику забезпечують нашому організму енергетичний вібромасаж і лікувальну інгаляцію ароматами воску, прополісу, меду та рослин. До того ж, постійне дзижчання розслабляє нервову систему, врівноважує психіку та відновлює здорове біополе.

Зауважимо, що для врахування потреб пасіки в посівах медоносних сільськогосподарських культур знов об’єдналися наука і виробництво, - були відкориговані технологічні карти посівів. Також поблизу пасіки наприкінці минулого року було закладено мигдалевий сад, а в планах на кінець цього року – закладка черешневого саду. Як розповів професор кафедри виноградарства та плодоовочівництва, доктор сільськогосподарських наук Микола Самойленко, і мигдаль, і черешня – економічно вигідні для Півдня культури. Тому, щоб здобувачі вищої освіти змогли вивчати сорти, розмноження, догляд та формування дерев, планується закласти 1-2 га черешневого саду. А сусідство з пасікою в цьому випадку буде оптимальним і взаємокорисним.

***

Навчально-науково-практичний центр – це одночасно сучасна база для наукових досліджень вчених університету, підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі і наукоємне виробництво аграрної продукції, розвиток яких один без одного не буде таким інтенсивним і ефективним. А ще ННПЦ - це один з успішних прикладів втіленого задуму ректора В’ячеслава Шебаніна, який впевнено веде Миколаївський НАУ до лідерських позицій серед аграрних ЗВО країни.